ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.05.2026Справа № 910/718/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши зустрічну позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Фізичної особи - підприємця Собченко Дар'ї Олександрівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
до про за участіКиївської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; Ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) визнання права власності Солом'янської окружної прокуратури міста Києва
Керівник Солом'янської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Собченко Дар'ї Олександрівни (далі - відповідач), в якій просить суд:
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання ФОП Собченко Д.О. знести самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м з складовою частиною об'єкта нерухомого майна - терасою (літ. І) по АДРЕСА_2 ;
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_2 шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності від 12.11.2021, індексний номер 61564018 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Собченко Д.О. на самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. А) площею 20,2 кв.м зі складовою частиною об'єкта нерухомого майна - тераса (літ. І) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна 2504894180000;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_2 , укладений між Київською міською радою та Собченко Д.О., який 23.09.2024 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 753;
- зобов'язати ФОП Собченко Д.О. повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038) по АДРЕСА_2 у стані придатному для її подальшого використання.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Прокурор посилався на те, що зареєстрований за ФОП Собченко Д. О. на праві власності об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (літ. А) загальною площею 20,2 кв.м зі складовою частиною об'єкта нерухомого майна - терасою (літ. І) по АДРЕСА_2 є самочинно збудованим, а тому відсутні підстави для виникнення у відповідача права власності на нього, і як наслідок також відсутні підстави для передання ФОП Собченко Д. О. у позаконкурентний спосіб в оренду на 10 років земельної ділянки площею 0,0111 га (кадастровий номер 8000000000:72:254:0038), на якій це об'єкт нерухомості розташований.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у задоволенні позову було відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 задоволено заяву відповідача про його ухвалення та стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ФОП Собченко Д. О. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 63 000, 00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі № 910/718/25 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14.04.2026 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/718/25 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання знести самочинно збудоване нерухоме майно, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання. В цій частині справу №910/718/25 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 змінено в їх мотивувальних частинах, виклавши їх в редакції цієї постанови, а в їх резолютивних частинах - залишено без змін. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 скасовано.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/718/25 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 року постановлено справу №910/718/25 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №910/718/25 призначено на 13.05.2026 року.
12.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.
13.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
13.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
13.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Фізичної особи - підприємця Собченко Дар'ї Олександрівни надійшла зустрічна позовна заява до Київської міської ради про визнання права власності.
Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця Собченко Дар'ї Олександрівни по справі №910/718/25, зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частинами 1, 2, 4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом
Відповідно до статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів. По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в ухвалах від 17.11.2020 у справі №911/58/20, від 20.05.2020 у справі №922/618/20.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 180 ГПК України, Суд зазначає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Суд зазначає, що конструкція частини другої статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року встановлено Відповідачу строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів його направлення іншим учасникам справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як встановлено Судом, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року було отримано уповноваженою особою Фізичної особи - підприємця Собченко Дар'ї Олександрівни 04.02.2025 року, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, Суд зазначає, що Відповідач мав право подати зустрічну позовну заяву у строк по 19.02.2025 року.
Однак, зустрічна позовна заява була подана Фізичною особою - підприємцем Собченко Дар'єю Олександрівною на адресу суду лише 12.05.2026 року, що підтверджується інформацією в системі «Електронний суд».
Згідно зі ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. (стаття 119 Господарського процесуального кодексу України)
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Однак, Суд звертає увагу, що Заявником не було подано заяви про поновлення процесуального строку, встановленого Судом, на вчинення процесуальних дій, а також не обґрунтовано поважності причин строку неподання зустрічного позову у строки, визначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року.
Відповідно до ч.6 ст.180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
За таких підстав, зустрічна позовна заява Фізичної особи - підприємця Собченко Дар'ї Олександрівни до Київської міської ради про визнання права власності підлягає поверненню Заявникові.
При цьому, Суд звертає увагу, що Заявник не позбавлений права на звернення до суду за захистом свого порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 180, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця Собченко Дар'ї Олександрівни до Київської міської ради про визнання права власності у справі №910/718/25- повернути Заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 13 травня 2026 року.
Суддя О.В. Чинчин