ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2026Справа № 909/133/26
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 909/133/26
за позовом Фізичної особи-підприємця Богославець Михайла Романовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4а, ЄДРПОУ 40282391)
про стягнення 68 062, 43 грн,
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Фізична особа-підприємець Богославець Михайло Романович з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" про стягнення 68 062,43 грн, з яких 24 400 грн - заборгованість за виконані роботи за договором № 0802-23 від 02.05.2023, 14 300,40 грн - заборгованість за використані матеріали, 7 781,16 грн - інфляційні втрати, 1 941,55 грн - 3% річних, 19 639,32 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (надалі - відповідач) та Фізичною особою підприємцем Богославцем Михайлом Романовичем (надалі - позивач) укладено договір №0802-23 на виконання демонтажних, монтажних і будівельних робіт. Згідно договору №0802-23 від 02.05.2023 року, (Виконавцем) Богославцем Михайлом Романовичем, у травні 2023 року виконано весь об'єм робіт на загальну суму 223 560, 00 грн. та використано матеріалів відповідно до наданих рахунків фактури на суму 66 730,50 грн. В свою чергу ТзОВ "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (Замовником) частково сплачено всього 199 160, 00 грн. за виконані роботи з демонтажу ємкостей за адресою вул. Барнича,4 в м. Івано-Франківську, їх перевезення для монтажу та завершення монтажу по вулиці Коцюбинського в с. Старий Лисець, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, а також частково оплачено вартість використаних матеріалів в сумі 52 430, 40 грн. Роботи, передбачені договором та зазначені в актах виконаних робіт, виконані у повному обсязі, належної якості та у встановлені договором строки. Факт належного та повного виконання зазначених робіт підтверджується, зокрема, прийняттям їх Замовником без зауважень, а також здійсненням часткової оплати з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС», що свідчить про визнання ним обсягу та результатів виконаних робіт. З метою добровільного врегулювання спору та отримання належних заборгованих відповідачем грошових коштів, позивач направив до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» претензію №17 від 20.01.2026 щодо виплати залишку суми за виконані роботи у розмірі 38700,40 грн. Проте зазначена претензія залишена без належного розгляду та виконання, що підтверджує відмову та бездіяльність відповідача щодо добровільного виконання своїх грошових зобов'язань. Таким чином, на даний час ТзОВ "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" заборгувало приватному підприємцю, Богославцю Михайлу Романовичу, 24400,00 грн. за виконані підрядні роботи та 14300,40 грн. за використані матеріали.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідачем подано до суду 17.03.2026 Відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що 02.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" та Фізичною особою підприємцем Богославцем Михайлом Романовичем укладено договір №0802-23 на виконання демонтажних, монтажних і будівельних робіт. Відповідач перерахував на розрахунковий рахунок Позивача 199 160, 00 грн. за послуги, передбачені Договором. Окрім цього, Відповідач проводив оплати на користь Позивача за необхідні матеріали, що підтверджується рахунками-фактурами за травень 2023 та платіжними інструкціями. Відповідно до п. 3.1 Договору ФОП Богославець М.Р. повинен був виконати роботи, що передбачені Договором, у строк 30 днів з 02.05.2023, тобто, то 31.05.2023. Проте, станом на момент подання відзиву, досі жодні роботи, так і не були розпочаті чи виконані, а кошти Відповідачу не були повернуті. У зв'язку з цим, 21.08.2024 Відповідач надіслав вимогу про повернення коштів до ФОП Богославець М.Р. для досудового врегулювання спору, відповідно до якої Позивач повинен був негайно повернути кошти у сумі 251 590, 40 грн., однак повернення коштів не відбулося. Також, для виконання робіт, передбачених Договором, ТОВ "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" надав Відповідачу два резервуари сталевих горизонтальних РГС-50 (50 м. куб) та насос ГНОМ 50/25 ЕХ, які належать Відповідачу на праві власності. 22.08.2024 Відповідач направив Позивачу Вимогу про повернення майна, проте майно і кошти ФОП Богославець М.Р. не повернув.07.10.2025 ТОВ "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" повторно надіслано вимогу про повернення майна та коштів. Також Відповідач зазначає, що у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/1407/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпаттехноальянс" до Фізичної особи-підприємця Богославця Михайла Романовича про зобов'язання повернути рухоме майно, а саме: резервуари сталеві горизонтальні РГС-50 (інвентарні номери 104105/1 та 104108/1), насос ГНОМ 50/25 EX (інвентарний номер 104101/1) та про стягнення заборгованості за договором від 02.05.2021 №0802-23 у сумі 320 612 грн 99 коп., з яких: 251 590 грн 40 коп. - основна заборгованість, 36 666 грн 52 коп. - інфляційні втрати, 9 360 грн 71 коп. - 3% річних, 22 995 грн 36 коп. - пеня.
Відповідач зазначає, що до позовної заяви Позивачем окрім претензії та актів не надано жодного доказу, який би дійсно підтверджував виконання ним будь-яких робіт та вартість таких. Той факт, що Позивачем самостійно, лише в січні 2026 складено акти виконаних робіт та направлено на підписання відповідачу (замовнику), не свідчить про належне виконання робіт за Договором.
Стислий виклад відповіді Позивача на відзив
Позивач правом на подання відповіді на відзив у відповідності до приписів ст. 168 ГПК України не скористався та не надав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2026 справу за позовом Фізичної особи - підприємця Богославця Михайла Романовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" про стягнення 68 062,43 грн, з яких 24 400 грн заборгованість за виконані роботи за договором № 0802-23 від 02.05.2023, 14 300,40 грн - заборгованість за використані матеріали, 7 781,16 грн - інфляційні втрати, 1 941,55 - 3% річних, 19 639,32 грн - пеня, передано на розгляд Господарському суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44-в, м. Київ, 01030).
17.02.2026 до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв'язку надійшли матеріали справи 909/133/26.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026, справу передано сектору судді Блажівської О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 909/133/26 малозначною. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02.03.2026 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
03.03.2026 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
17.03.2026 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" надійшов відзив на позовну заяву.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
02.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (Замовник) та Фізичною особою підприємцем Богославцем Михайлом Романовичем (Виконавець) укладено договір №0802-23 на виконання демонтажних, монтажних і будівельних робіт.
Відповідно до п. 1.1 Договору В порядку та на умовах , визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника па умовах цього Договору виконати роботи, передбачені п. 2.1 цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.
Згідно розділу ІІ Договору Виконавець виконує необхідні демонтажні, монтажні і будівельні роботи. Перелік видів робіт та їх вартість визначаються у Додатку №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Якість робіт, виконаних Виконавцем, має відповідати вимогам, що зазвичай ставляться до робіт такого характеру на момент передання їх Замовникові.
Пунктом 3.1, 3.2 Договору встановлено, що Виконавець зобов'язується виконати роботи у строк 30 днів з дати отримання передоплати від Замовника відповідно до п. 5.3. цього Договору. Моментом передоплати є дата зарахування коштів від Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця, який вказаний у цьому Договорі. Виконавець має право достроково виконати роботи за цим Договором.
Відповідно до п. 5.1 Договору Вартість виконання робіт визначається згідно з Додатком № 1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 5.2 Договору Загальна вартість робіт за цим Договором становить 224 160, 00 грн.
Відповідно до п. 5.3 Договору термін оплати:
- першу частину вартості робіт Замовник сплачує протягом 3 робочих днів з моменту підписання цього Договору у вигляді передоплати в розмірі 25% від загальної суми договору, що складає 56 040 (п'ятдесят шість тисяч сорок) гривень 00 копійок шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Датою здійснення передплати є дата надходження відповідних коштів на розрахунковий рахунок Виконавця;
- другу і наступні частини вартості робіт Замовник сплачує протягом трьох днів з моменту підписання акту (-ів) прийому-передачі робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Пунктом 5.5. Договору встановлено, що здача робіт Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом прийому- передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення робіт.
Підписання Акту прийому-передачі представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій до Виконавця з його боку (п. 5.6 Договору).
Відповідно до п. 7.1, 7.2 Договору у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього Договору (надалі іменується «порушення Договору»), винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Пунктом 7.5, 7.6 Договору у випадку порушення строку виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ. У випадку порушення строків перерахування коштів за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцеві пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.
У позовній заяві, Позивач зазначає, що згідно договору №0802-23 від 02.05.2023 року, (Виконавцем) Богославцем Михайлом Романовичем, у травні 2023 року виконано весь обєм робіт на загальну суму 223560,00 грн. та використано матеріалів відповідно до наданих рахунків фактури на суму 66730,50 грн. В свою чергу ТзОВ "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (Замовником) частково сплачено всього 199160, 00 грн. за виконані роботи з демонтажу ємкостей за адресою вул. Барнича,4 в м. Івано-Франківську, їх перевезення для монтажу та завершення монтажу по вулиці Коцюбинського в с. Старий Лисець, івано-Франківського району, Івано-Франківської області, а також частково оплачено вартість використаних матеріалів в сумі 52 430, 40 грн.
20.01.2026 Позивачем надіслано на адресу Відповідача претензію № 17 виплати залишку суми за виконані роботи у розмірі 38700,40 грн. Додатком до даної претензії було додано копії актів виконаних робіт № 24 від 15.05.2023; № 25 від 24.05.2023 та № 26 від 21.05.2023 в двох екземплярах, які Позивач просив підписати та повернути на його адресу. Проте зазначена претензія залишена без належного розгляду та виконання, що підтверджує відмову та бездіяльність відповідача щодо добровільного виконання своїх грошових зобов'язань. Таким чином, на даний час ТзОВ "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" заборгувало приватному підприємцю, Богославцю Михайлу Романовичу, 24400,00 грн. за виконані підрядні роботи та 14300,40 грн. за використані матеріали.
Також Позивач просить стягнути з Відповідача за простроченням Замовником грошових зобов'язань період з 04.06.2023 по 28.01.2026 щодо основної заборгованості в розмірі 24 400,00 грн. пеню у розмірі 19 639,32 грн. та у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань за період з 04.06.2023 по 28.01.2026 щодо основної заборгованості в розмірі 24 400,00 грн, також повинно сплатити на користь Виконавця відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у розмірі 1 941,55 грн. за весь період прострочення, на також інфляційні втрати у розмірі 7 781,16 грн., що разом становить 9 722, 71 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи та відповідач заперечення, а саме копії: договору №0802-23 від 02.05.2023; додатку № 1 до договору №0802-23 від 02.05.2023; претензії № 17 від 20.01.2026; актів виконаних робіт № 24 від 15.05.2023; № 25 від 24.05.2023 та № 26 від 21.05.2023; платіжних інструкцій, розрахунку заборгованості; рахунки на оплату від ФОП Богославець М.Р.; вимоги щодо повернення коштів; вимоги про повернення майна; докази направлення вимоги; докази вручення відправлення; довідки за результатами звернення від Нацполіції; протокол відібрання пояснення у заявника; відповідь Нацполіції; вимога від 07.10.2025; докази направлення вимоги; відповідь на претензію від 12.02.2026; докази направлення відповіді на претензію від 12.02.2026, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту другого частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору підряду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).
За статтею 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Статтю 882 ЦК України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями частини 1 статті 853 ЦК України, яка визначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).
Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.
Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акту приймання - передачі робіт, а відтак обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.
Як встановлено матеріалами справи, 02.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (Замовник) та Фізичною особою підприємцем Богославцем Михайлом Романовичем (Виконавець) укладено договір №0802-23 на виконання демонтажних, монтажних і будівельних робіт.
Відповідно до п. 1.1 Договору В порядку та на умовах , визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника па умовах цього Договору виконати роботи, передбачені п. 2.1 цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.
Згідно розділу ІІ Договору Виконавець виконує необхідні демонтажні, монтажні і будівельні роботи. Перелік видів робіт та їх вартість визначаються у Додатку №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Якість робіт, виконаних Виконавцем, має відповідати вимогам, що зазвичай ставляться до робіт такого характеру на момент передання їх Замовникові.
Так, додатком № 1 до Договору встановлено, що Виконавець за Договором виконує наступний перелік видів робіт:
- земляні роботи (ескаватор) - 68 год.- загальна вартість 61 200, 00 грн;
- земляні роботи (вручну) - 42 год. - загальна вартість 9 240, 00 грн;
- робота крана - 26 год. - загальна вартість - 26 520, 00 грн;
- робота трала - 14 год. - загальна вартість - 19 600, 00 грн.;
- робота самосвалів - 28 год.- загальна вартість - 23 800, 00 грн.;
- зварювальні роботи - 14 год. - загальна вартість - 9 100, 00 грн.
Всього на 149 460, 00 грн.
Також додатком № 1 до Договору встановлено вартість матеріалів:
- щебінь 20:40. - 30т.- загальна вартість 17 400, 00 грн.;
- щебінь 5:20. - 30т.- загальна вартість 18 600, 00 грн.;
- відсів 0:10 - 30 т.- загальна вартість 12 000, 00 грн.;
- пісок - 30 т. - загальна вартість 15 900, 00 грн.
Всього на 63 900, 00 грн.
Також передбачено перевезення вагончика у розмірі 10 800, 00 грн.
Позивач у позовній заяві зазначає, що згідно договору №0802-23 від 02.05.2023 року, (Виконавцем) Богославцем Михайлом Романовичем, у травні 2023 року виконано весь об"єм робіт на загальну суму 223560,00 грн. та використано матеріалів відповідно до наданих рахунків фактури на суму 66730,50 грн. В свою чергу ТзОВ "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" (Замовником) частково сплачено всього 199160, 00 грн. за виконані роботи з демонтажу ємкостей за адресою вул. Барнича,4 в м. Івано-Франківську, їх перевезення для монтажу та завершення монтажу по вулиці Коцюбинського в с. Старий Лисець, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, а також частково оплачено вартість використаних матеріалів в сумі 52 430, 40 грн. Роботи, передбачені договором та зазначені в актах виконаних робіт, виконані у повному обсязі, належної якості та у встановлені договором строки. Факт належного та повного виконання зазначених робіт підтверджується, зокрема, прийняттям їх Замовником без зауважень, а також здійсненням часткової оплати з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС», що свідчить про визнання ним обсягу та результатів виконаних робіт.
За приписом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.1, 3.2 Договору встановлено, що Виконавець зобов'язується виконати роботи у строк 30 днів з дати отримання передоплати від Замовника відповідно до п. 5.3. цього Договору. Моментом передоплати є дата зарахування коштів від Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця, який вказаний у цьому Договорі. Виконавець має право достроково виконати роботи за цим Договором.
Відповідач у поданому до суду Відзиві зазначає, що Відповідач перерахував на розрахунковий рахунок Позивача 199 160, 00 грн. за послуги, передбачені Договором. Окрім цього, Відповідач проводив оплати на користь Позивача за необхідні матеріали, що підтверджується рахунками-фактурами за травень 2023 та платіжними інструкціями. Відповідно до п. 3.1 Договору ФОП Богославець М.Р. повинен був виконати роботи, що передбачені Договором, у строк 30 днів з 02.05.2023, тобто, то 31.05.2023. Проте, станом на момент подання відзиву, досі жодні роботи, так і не були розпочаті чи виконані, а кошти Відповідачу не були повернуті.
Матеріалами справи встановлено, що 20.01.2026 Позивачем надіслано на адресу Відповідача претензію № 17 виплати залишку суми за виконані роботи у розмірі 38700,40 грн. Додатком до даної претензії було додано копії актів виконаних робіт № 24 від 15.05.2023; № 25 від 24.05.2023 та № 26 від 21.05.2023 в двох екземплярах, які Позивач просив підписати та повернути на його адресу.
Також матеріали справи місять відповідь Відповідача від 12.02.2016 № 01-6865 на претензію Позивача від №17 від 20.01.2026, згідно якої останнього було повідомлено, що акти виконаних робіт підписані бути не можуть, з підстав невиконання Фізичною особою-підприємцем Богославцем Михайлом Романовичем умов Договору.
Таким чином, ТОВ "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" заперечує виконання Фізичною особою-підприємцем Богославцем Михайлом Романовичем умов Договору, що виключає підписання актів виконаних робіт № 24 від 15.05.2023; № 25 від 24.05.2023 та № 26 від 21.05.2023.
Щодо непідписання акта виконаних робіт
Так, статтею 853 ЦК України встановлюється обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша даної статті).
Наведені норми містять презумпцію обов'язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов'язок оглянути виконані роботи. Зазначення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.
Так, відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
У частині четвертій статті 879 ЦК України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з частиною четвертою статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
У судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №916/693/21, від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, відповідно до якої передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності (1) реального виконання робіт за договором у разі (2) неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Таких висновків також дотрималася і об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).
Якщо замовник в порушення вимог статей 853,882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.
Наведене вище дає підстави дійти висновку, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити замовнику визначені умовами Договору документи, зокрема, акти виконаних робіт, а замовник повинен був їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Разом з тим, об'єктивно обов'язок подання доказів на підтвердження виконання умов договору підряду щодо строків та обсягу виконання підрядних робіт покладається саме на підрядника.
Матеріалами справи встановлено, що згідно вимоги ТОВ "КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС" від 07.10.2025 № 01-6104 Відповідач повідомляв, що 21.08.2024 ФОП Богославець М.Р. було надіслано вимогу про повернення коштів для досудового врегулювання спору, відповідно до якої Позивач повинен був негайно повернути кошти у сумі 251 590, 40 грн., однак повернення коштів не відбулося. Також. 22.08.2024 Відповідач направив ФОП Богославець М.Р. вимогу про повернення майна, проте майно і кошти ФОП Богославець М.Р. не повернув. Фактично після направлення цим вимог, договір є розірваним.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши матеріали справи та докази, подані сторонами на підтвердження заявлених вимог та заперечень в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи Акти виконаних робіт № 24 від 15.05.2023; № 25 від 24.05.2023 та № 26 від 21.05.2023 не є первинним документами, які підтверджують факт та реальність виконання робіт позивачем.
17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у Постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.
Отже, судом встановлено, що позивачем не доведено порушень умов договору на виконання демонтажних, монтажних і будівельних робіт від 02.05.2023 №0802-23, оскільки роботи за вказаним договором позивачем фактично виконані не були, надання документів в односторонньому порядку без реального виконання робіт не вказує на обов'язок відповідача з оплати вартості таких робіт.
У той же час, сам факт здійснення часткової оплати за Договором від 02.05.2023 №0802-23, не підтверджує належного виконання робіт та їх прийняття замовником, оскільки прийняття результату робіт підтверджується, передусім, первинними документами, оформленими відповідно до умов Договору та вимог законодавства.
Натомість Відповідачем подано до суду докази (рахунки на оплату від ФОП Богославець М.Р.; вимоги щодо повернення коштів; вимоги про повернення майна; докази направлення вимоги; докази вручення відправлення; довідки за результатами звернення від Нацполіції; протокол відібрання пояснення у заявника; відповідь Нацполіції; вимога від 07.10.2025; докази направлення вимоги; відповідь на претензію від 12.02.2026; докази направлення відповіді на претензію від 12.02.2026), які підтверджують порушення Позивачем умов Договору на виконання демонтажних, монтажних і будівельних робіт від 02.05.2023 №0802-23 в частині їх виконання у строк 30 днів з дати отримання передоплати від Замовника відповідно до п. 5.3. цього Договору.
Так, відповідно до п. 5.3 Договору термін оплати, зокрема, першу частину вартості робіт Замовник сплачує протягом 3 робочих днів з моменту підписання цього Договору у вигляді передоплати в розмірі 25% від загальної суми договору, що складає 56 040 (п'ятдесят шість тисяч сорок) гривень 00 копійок шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Датою здійснення передплати є дата надходження відповідних коштів на розрахунковий рахунок Виконавця
Матеріали справи місять копію платіжної інструкції від 02.05.2023 № 6232 про перерахування Позивачу коштів у розмірі 56 040, 00 грн. з призначенням платежу « передплата за демонтажні, монтажні і будівельні роботи зг. дог. №0802-23 без ПДВ».
У той же час, матеріали справи не місять належних та допустимих доказів виконання робіт на виконання демонтажних, монтажних і будівельних робіт від 02.05.2023 №0802-23.
З огляду на викладене, оскільки позивачем належним чином не було підтверджено фактичного виконання робіт на заявлену у позові суму, суд дійшов висновку про відсутність обумовлених договором та законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 68 062,43 грн, з яких 24 400 грн - заборгованість за виконані роботи за договором № 0802-23 від 02.05.2023, 14 300,40 грн - заборгованість за використані матеріали, 7 781,16 грн - інфляційні втрати, 1 941,55 грн - 3% річних, 19 639,32 грн - пеня, за наведених позивачем доводів та обґрунтувань у зв'язку з чим позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, надані відповідачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Позивач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих відповідачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Богославець Михайла Романовича відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду складено та підписано 12.05.2026, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА