вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" травня 2026 р. Cправа № 902/1739/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., розглянувши без виклику учасників справи заяву (вх. № канц. 01-30/4435/26 від 05.05.2026) представника Фізичної особи - підприємця Мамонтової Ірини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом: Фізичної особи - підприємця Мамонтової Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 )
до: Фермерського господарства "Довгополюк" (вул. Некрасова, буд. 12а, с. Джулинка, Бершадський р-н., Вінницька обл., 24450)
про стягнення 237 656,43 грн
22.12.2025 до Господарського суду Вінницької області звернулась Фізична особа - підприємець Мамонтова Ірина Олександрівна з позовною заявою до Фермерського господарства "Довгополюк" про стягнення 237 656, 43 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 справу № 902/1739/25 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 24.12.2025 відкрито провадження у справі № 902/1739/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 05.02.2026.
28.04.2026 у даній справі прийнято рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "Довгополюк" (вул. Некрасова, буд. 12а, с. Джулинка, Бершадський р-н., Вінницька обл., 24450, код ЄДРПОУ 37908406) на користь Фізичної особи - підприємця Мамонтової Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 196 610,00 грн - основного боргу, 8 648, 67 грн 3 % річних, 32 397,76 грн інфляційних втрат та 2 851,88 грн витрат на сплату судового збору.
05.05.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява (вх. № канц. 01-30/4435/26 від 05.05.2026) представника Фізичної особи - підприємця Мамонтової Ірини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1739/25.
Дослідивши заяви сторін про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а також пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В силу приписів ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Оскільки про судові витрати на правову допомогу було заявлено до закінчення судових дебатів та заявниками дотримано п'ятиденного строку на подання доказів понесених витрат після ухвалення рішення, то такі заяви підлягають розгляду по суті. Поряд з цим суд не вбачає необхідності розгляду таких заяв у судовому засіданні.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Частинами першою та другою статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Наведений порядок обчислення гонорару адвоката викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21. Також Велика Палата Верховного суду зазначила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у матеріалах справи містяться в копіях: договір №б/н про надання правничої допомоги від 01.12.2025; обопільно підписаний між сторонами акт приймання-передачі правничої допомоги (робіт, послуг) від 01.05.2026 до договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.12.2025 на суму 23 000,00 грн; ордер про надання правничої допомоги серія ВО № 1126818 від 01.12.2025, яким ФОП Мамонтова І.О. уповноважила на представництво свої інтересів в суді адвоката Ленько Р.І. та свідоцтво про право на зайняття вказаним адвокатом адвокатською діяльністю № 442 від 01.12.2006.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, а також підтримано у постанові Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 761/415/24.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, водночас підстави для застосування критеріїв, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України, на переконання суду, відсутні, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат позивача Фізичної особи - підприємця Мамонтової І.О. на професійну правничу допомогу в розмірі 23 000,00 грн.
У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються повністю на Фермерське господарство "Довгополюк" в сумі 23 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Фермерського господарства "Довгополюк" (вул. Некрасова, буд. 12а, с. Джулинка, Бершадський р-н., Вінницька обл., 24450, код ЄДРПОУ 37908406) на користь Фізичної особи - підприємця Мамонтової Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 23 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.
1- до справи