Справа № 199/2572/26
Провадження № 2/710/768/26
11.05.2026 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Щербак О.В., ознайомившись із позовною заявою Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії,
06.05.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області на підставі ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.04.2026 надійшла вказана цивільна справа за підсудністю.
Із матеріалів справи вбчається, що відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 04 березня 2026 року цивільну справу направлено за підсудністю до Звенигородського районного суду Черкаської області.
Підставою для направлення справи стало те, що відповідач у справі зареєстрований : АДРЕСА_1 , тому відповідно до приписів ст. 27 ЦПК України справа не підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Разом із тим, із позовної заяви вбачається, що КП «Добро» Добропільської міської ради звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії в квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в загальній сумі 35 223,00 грн.
Положеннями статтей 27,28,30 ЦПК України передбачають загальну підсудність (підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача), альтернативну (підсудність справ за вибором позивача) та виключну підсудність відповідно.
Згідно зі ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки предметом позову є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі №910/10647/18 зазначила таке: "Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном".
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 навела висновки про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права на розгляд справи судом, встановленим законом та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1ст. 378 Цивільного процесуального кодексу України).
Предметом позову у цій справі є стягнення коштів на утримання майна, тобто стягнення коштів за надані житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Відповідно справа має розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності.
З огляду на вищевикладене цивільну справу необхідно повернути на розгляд Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ( з урахуванням зміни Вищою радою правосуддя з 7 жовтня 2024 року територіальної підсудності судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська).
Суд зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19, від 05 березня 2020 року у справі № 640/12339/19 зазначено, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.
Керуючись статтями 30,31, 258-260,353, 354 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії повернути для розгляду до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Щербак