Справа № 709/589/26
2/709/612/26
11 травня 2026 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовної заяви зазначалося, що 25 серпня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6403491.
Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 1.1. кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п. 1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п. 2.1. кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
24 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24122025/1, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 24 грудня 2025 року до договору факторингу
№ 24122025/1 від 24 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25250,00 грн, з яких:
- 10000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням;
- 30,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту;
- 10220,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;
- 5000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Також, 14 серпня 2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» (далі - ТОВ «ФК «Незалежні фінанси») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ 2406709.
Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 1.1. кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» грошових коштів у сумі, визначеній у п. 1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п. 2.1. кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
24 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24122025/2, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 24122025/2 від
24 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20154,00 грн., з яких:
- 7000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням;
- 7154,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;
- 6000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Крім цього, 01 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) № 8924622.
Згідно із п. п. 2.1 кредитного договору, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позизальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
26 січня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 1 від 26 січня 2026 року до договору факторингу № 26/01/26 від 26 січня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 47290,00 грн, з яких:
- 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 17290,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 10000,00 грн - неустойка.
Також, 02 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 71435795.
Згідно із п. п. 2.1 кредитного договору, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позизальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
26 січня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 26 січня 2026 року до договору факторингу № 26/01/26 від 26 січня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 36430,00 грн, з яких:
- 14000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 10200,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 9520,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом;
- 2710,00 грн - комісія за надання кредиту.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми цивільного законодавства, позивач просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6403491 у розмірі 25250,00 грн, за кредитним договором № 2406709 в розмірі 20154,00 грн, за кредитним договором № 8924622 в розмірі 47290,00 грн, заборгованість за кредитним договором № 71435795 в розмірі 36430,00 грн, а всього 129124,00 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У судове засідання сторони не викликалися.
Відповідач про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Судом встановлено, що 25 серпня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 6403491.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору у кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Сума кредиту становить 10000,00 грн (п. 1.2); строк кредитування: 360 днів з
25 серпня 2025 року (п. 1.3); остаточний термін повернення: 20 серпня 2026 року (п. 1.4); комісія за надання кредиту: 30,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1); комісія за обслуговування кредиту: 32120,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, за попередній розрахунковий період (п. 1.5.2).
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних (п. 1.5.3); проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною ставкою 0,0010 відсотків річних (п. 1.5.4).
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно з п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовам цього договору та графіку платежів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов'язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.
Також, у підтвердження позовних вимог у цій частині суду було надано графік платежів, заявку на отримання кредиту № 6403491 від 25 серпня 2025 року, паспорт споживчого кредиту № 6403491, анкету-заяву на кредит № 6403491 від 25 серпня 2025 року.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у кредит, що підтверджується платіжним дорученням 160710585 від 25 серпня 2025 року та не заперечується останнім.
24 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24122025/1, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 24 грудня 2025 року до договору факторингу
№ 24122025/1 від 24 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6403491.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6403491 заборгованість ОСОБА_1 складає 25250,00 грн, з яких:
- 10000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням;
- 30,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту;
- 10220,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;
- 5000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Також, 14 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2406709.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору у кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Сума кредиту становить 7000,00 грн (п. 1.2); строк кредитування: 360 днів з
14 серпня 2025 року (п. 1.3); остаточний термін повернення: 09 серпня 2026 року (п. 1.4); комісія за надання кредиту: 21,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1); комісія за обслуговування кредиту: 22484,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду, за попередній розрахунковий період (п. 1.5.2).
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних (п. 1.5.3); проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною ставкою 0,0010 відсотків річних (п. 1.5.4).
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно з п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовам цього договору та графіку платежів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов'язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.
Також, у підтвердження позовних вимог у цій частині суду було надано графік платежів, заявку на отримання кредиту № 2406709 від 14 серпня 2025 року, паспорт споживчого кредиту № 2406709, анкету-заяву на кредит № 2406709 від 14 серпня 2025 року.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у кредит, що підтверджується платіжним дорученням 45365751 від 14 серпня 2025 року та не заперечується останнім.
24 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24122025/1, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 24 грудня 2025 року до договору факторингу
№ 24122025/1 від 24 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2406709.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2406709 заборгованість ОСОБА_1 складає 20154,00 грн, з яких:
- 7000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням;
- 7154,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;
- 6000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Крім цього, 01 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) № 8924622.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Сума кредиту 20000,00 грн (п. 2.2.1), строк кредитування 360 днів (п. 2.2.2), дата сплати першого обов'язкового платежу 30 травня 2025 року (п. 2.2.5).
Пунктом 2.2.8 кредитного договору передбачено, що дата надання кредиту 01 травня 2025 року, дата повернення кредиту 25 квітня 2026 року, денна процентна ставка (фіксована) 0,95 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 91580,00 грн, неустойка 1000,00 грн в день.
Також, у підтвердження позовних вимог у цій частині суду було надано паспорт споживчого кредиту.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у кредит, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000131391 від 10 березня 2026 року та не заперечується останнім.
26 січня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та
ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 1 від 26 січня 2026 року до договору факторингу № 26/01/26 від 26 січня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8924622.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8924622 заборгованість ОСОБА_1 складає 47290,00 грн, з яких:
- 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 17290,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 10000,00 грн - неустойка.
Крім цього, 02 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит
№ 71435795.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Сума кредиту 20000,00 грн (п. 2.2.1), строк кредитування 30 днів (п. 2.2.2).
Пунктом 2.2.4 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту
15,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 3000,00 грн; дата надання кредиту 02 травня 2025 року, дата повернення кредиту 31 травня 2025 року, денна процентна ставка 0,775 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 24650,00 грн, пеня 4 % грн в день.
29 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 15043853 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71435795 від 02 травня 2025 року.
Так, сторони домовилися продовжити строк кредитування на 28 днів та викласти
п.п. 2.2.2. п. 2.2 договору в новій редакції.
Таким чином, було змінено наступні істотні умови кредитного договору: строк кредитування 58 днів, дата повернення кредиту: 28 червня 2025 року, денна процентна ставка 1,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 30250,00 грн.
27 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 15238832 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71435795 від 02 травня 2025 року.
Так, сторони домовилися продовжити строк кредитування на 29 днів та викласти
п.п. 2.2.2. п. 2.2 договору в новій редакції.
Таким чином, було змінено наступні істотні умови кредитного договору: строк кредитування 87 днів, дата повернення кредиту: 27 липня 2025 року, денна процентна ставка 1,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 36050,00 грн.
27 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 15437137 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71435795 від 02 травня 2025 року.
Так, сторони домовилися продовжити строк кредитування на 30 днів та викласти
п.п. 2.2.2. п. 2.2 договору в новій редакції.
Таким чином, було змінено наступні істотні умови кредитного договору: строк кредитування 117 днів, дата повернення кредиту: 26 серпня 2025 року, денна процентна ставка 1,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 40250,00 грн.
25 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 15634768 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71435795 від 02 травня 2025 року.
Так, сторони домовилися продовжити строк кредитування на 29 днів та викласти
п.п. 2.2.2. п. 2.2 договору в новій редакції.
Таким чином, було змінено наступні істотні умови кредитного договору: строк кредитування 146 днів, дата повернення кредиту: 24 вересня 2025 року, денна процентна ставка 1,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 44310,00 грн.
Також, у підтвердження позовних вимог у цій частині суду було надано таблиці обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту.
Так, відповідно до відомостей таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, проценти за користування кредитом станом на 24 вересня 2025 року становлять 10200,00 грн.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у кредит, що підтверджується платіжною інструкцією від 02 травня 2025 року та не заперечується відповідчем.
26 січня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та
ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 26 січня 2026 року до договору факторингу № 26/01/26 від 26 січня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 71435795.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 71435795 заборгованість ОСОБА_1 складає 36430,00 грн, з яких:
- 14000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 10200,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 9520,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом;
- 2710,00 грн - комісія за надання кредиту.
Суд звертає увагу на те, що відсутність виписки за картковим рахунком відповідача або іншого первинного облікового документу не може бути підставою для відмови в позові через його недоведеність, оскільки сукупність інших доказів, що містяться в матеріалах справи, з урахуванням стандарту доказування «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), свідчать про укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем та наявність заборгованості у останнього.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Розрахунки заборгованості відповідачем не спростовані, будь-яких доказів на спростування розрахунків заборгованості відповідачем не надано, такі не оскаржувалися, а відтак є чинними, а тому приймаються судом до уваги.
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитними договорами, не повернув позивачу/первісним кредиторам грошові кошти, проценти та комісії за користування грошовими коштами, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення із відповідача:
- за кредитним договором № 6403491 заборгованості за основним зобов'язанням та заборгованістю по комісії за надання кредиту;
- за кредитним договором № 2406709 заборгованості за основним зобов'язанням;
- за кредитним договором № 8924622 заборгованості за основною сумою боргу та за відсотками;
- за кредитним договором № 71435795 заборгованості за основною сумою боргу, за відсотками та за комісією за надання кредиту.
Щодо стягнення кредитної заборгованості за неустойкою судом встановлено наступне.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов'язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов'язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов'язання, так і після, але до виконання тих зобов'язань, які виникли на його підставі.
Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);
в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина другастатті 551 ЦК України).
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути із відповідача за кредитними договорами № 6403491, № 2406709, № 8924622, зокрема і заборгованість за неустойкою в розмірі 5000,00 грн, 6000,00 грн та 10000,00 грн відповідно.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Приймаючи до уваги те, що заборгованість за штрафними санкціями (неустойкою) за кредитними договорами № 6403491, № 2406709, № 8924622 нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором заборгованості за штрафом до задоволення не підлягає.
Щодо стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту судом встановлено наступне.
Так згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином Закон України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління НБУ постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості або надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
За обставин цієї справи сплата позичальником комісії за обслуговування кредиту передбачена умовами договору. Однак у договорі не зазначено які саме послуги, пов'язані з обслуговуванням чи наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Іншими словами незрозуміло за що саме позичальник має сплатити комісію за надання йому кредитних коштів, адже відповідних дій на користь позичальника кредитор, отримавши комісію, вчиняти не зобов'язаний.
Так, у даному випадку сторонами встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». При цьому інших дій окрім надання безоплатної, за вимогами законодавства, інформації по кредиту на користь позичальника кредитор за сплачену комісію вчиняти не повинен.
З огляду на наведене, оскільки положення кредитних договорів № 6403491,
№ 2406709 щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому позовні вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором № 6403491 в розмірі 10220,00 грн та за кредитним договором № 2406709 в розмірі 7154,00 грн необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Вказані висновки суду узгоджуються із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23 (провадження
№ 61-17096св23).
Щодо стягнення заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, суд зазначає наступне.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до ст. 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня
2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, згідно з умовами кредитного договору № 71435795, з урахуванням додаткових угод, строк кредитування склав 146 днів, до 24 вересня 2025 року, а тому на переконання суду, саме у такий строк первісний кредитор мав можливість нараховувати проценти за надання грошових коштів у кредит.
Натомість, позивач, звертаючись до суду, просить стягнути із відповідача заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом у розмірі
9520,00 грн, яка нараховувалась первісним кредитором після закінчення строку кредитування, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором № 6403491 за основним зобов'язанням - 10000,00 грн, заборгованість по комісії - 30,00 грн; заборгованість за кредитним договором № 2406709 за основним зобов'язанням -
7000,00 грн; заборгованість за кредитним договором № 8924622 за основною сумою боргу - 20000,00 грн, за відсотками - 17290,00 грн; заборгованість за кредитним договором
№ 71435795 за основною сумою боргу - 14000,00 грн, за відсотками - 10200,00 грн, за комісією за надання кредиту - 2710,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 81230,00 гривень, що становить 62,91% (81230,00 / 129124,00 х 100) від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2093,64 гривні (3028,00 / 100 х 62,91).
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за кредитним договором
№ 6403491 у розмірі 10030,00 гривень з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 10000,00 гривень, заборгованість по комісії - 30,00 гривень; заборгованість за кредитним договором № 2406709 у розмірі 7000,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 7000,00 гривень; заборгованість за кредитним договором № 8924622 у розмірі 37290,00 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу -
20000,00 гривень, заборгованість за відсотками - 17290,00 грн; заборгованість за кредитним договором № 71435795 у розмірі 26910,00 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 14000,00 грн, заборгованість за відсотками - 10200,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 2710,00 грн та судовий збір у розмірі 2093,64 гривні, а всього стягнути 83323,64 гривень (вісімдесят три тисячі триста двадцять три гривні 64 копійки).
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Повні найменування сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:
АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя В. В. Левченко