Справа № 756/19751/25
Провадження № 6/756/315/26
Оболонський районний суд міста києва
11 травня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
секретар судового засідання Кулакевич А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києві від 26 березня 2026 року у цивільній справі № 756/19751/25, провадження № 2/756/3064/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною заявою, в якій просила розстрочити виплату заборгованості за кредитним договором № 148560 від 01.08.2024 на загальну суму 77883,96 грн, судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, зі сплатою заборгованості по 7108,10 грн щомісячно протягом 12 місяців, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Заявник вказує, що має на меті погасити заборгованість, але позбавлена можливості зробити це одноразовим платежем, вказала, що на даний момент не працює, оскільки змушена доглядати за онкохворим чоловіком, що перебуває у вкрай важкому стані, потребує дороговартісної підтримуючої терапії та постійного догляду за ним.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року заяву прийнято до свого провадження та призначено її розгляд.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
ОСОБА_1 в заяві просила розгляд її заяви здійснювати без її участі за наявними у справі матеріалами.
Суддя, дослідивши заяву та додані до неї документи дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 березня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 148560 від 01.08.2024 у розмірі 77 883,96 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК України, ця стаття не вимагає.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.
З поданої зави та доданих до неї документів вбачається, що на даний момент ОСОБА_1 не працює, оскільки доглядає за онкохворим чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19.11.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1896, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь у запит у електронному вигляді від 31.03.2026 та від 13.12.2025, та медичною довідкою про хворобу чоловіка.
Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що в даному випадку, з огляду на приписи ст. 435 ЦПК України заявником доведено, що істотною обставиною, що ускладнює виконання рішення суду є наявність тяжкого захворювання її чоловіка, суд приходить до висновку, що подана заява знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києві від 26 березня 2026 року у цивільній справі № 756/19751/25, провадження № 2/756/3064/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Розстрочити виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року у цивільній справі № 756/19751/25, провадження № 2/756/3064/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 148560 від 01.08.2024 у розмірі 77 883,96 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, що в сумі становить 85 306,36 грн на 12 (дванадцять) місяців з виплатою заборгованості по 7 108,10 грн щомісячно, починаючи з 28 квітня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО