Справа № 756/2294/26
Провадження № 3/756/1208/26
03 квітня 2026 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22.01.2026 о 18 год. 35 хв., в м. Києві по вул. Богатирська, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.п.2.3.б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками
Крім того, 22.01.2026 о 18 год. 35 хв., в м. Києві по вул. Богатирська, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після вчинення дорожньо-транспортної пригоди до проведення медичного огляду вживав алкогольний напій, чим порушив вимоги підпункту «є» пункту 2.10. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом направлення смс-повідомлення за номером телефону та адресою місця проживання, повідомленими поліцейському, у судове засідання не з'явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень щодо протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38, 277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП з огляду на таке.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3.б Правил дорожнього руху встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1. Правил дорожнього руху передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно підпункту «є» пункту 2.10. Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
В рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
За невиконання вимог підпункту «є» пункту 2.10. Правил дорожнього руху передбачено адміністративну відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП, за невиконання вимог п.п.2.3.б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху - за ст. 124 КУпАП.
Частина 4 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу, серед яких, є право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕРП1№ 573083 від 22.01.2026, в якому зазначено, що в м. Києві по вул. Богатирська, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.п.2.3.б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; письмовими показаннями, наданими учасниками ДТП щодо часу, місця, способу, в частині обставин ДТП, які відповідають даним відображеним в схемі ДТП; даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573103 від 22.01.2026, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після вчинення дорожньо-транспортної пригоди до проведення медичного огляду вживав алкогольний напій, чим порушив вимоги підпункту «є» пункту 2.10. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП. У протоколі зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП. Своїм підписом водій ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений; відеозаписами з нагрудної камери патрульних поліцейських, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення та одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні, тобто наявні достатні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 , порушив підпункт «є» пункту 2.10. та п.п.2.3.б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд кваліфікує дії водія ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП як «порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів» та за ч. 4 ст. 130 КУпАП як «вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння».
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 36 КУпАП врегульовано накладення адміністративних стягнень у разі вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, кількох адміністративних правопорушень, зокрема те, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки відповідно до санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП на підставі ст. 36 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 36, 40-1, 124, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 276, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.4 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя М.М.Ткач