№ 755/5340/26
№ 3/755/2629/26
"29" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши справу, що надійшла з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 1341, ОСОБА_1 , 23 березня 2026 року, о 10 годині 43 хвилини, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб'єктом господарювання не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (суб'єктом господарювання не надано контролюючим органом на запит документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу на загальну суму 20101,08 грн., чим порушено п 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зафіксовано актом № 20683/ж5/26/15/07/40936772 від 23.03.2026 року), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У судове засідання захисник Машніцький В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання про закриття провадження у справі зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, яке мотивував тим, що контролюючим органом в ході розгляду питання про складання адміністративних матеріалів не враховано, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки за розподілом посадових обов'язків, відповідальними за здійснення контролю за проведенням розрахункових операцій є адміністратори. Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, починаючи з 14 березня 2026 року, за адресами провадження господарської діяльності (місце розташування торгівельних об'єктів) проводились фактичні перевірки ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» (код ЄДРПОУ 40936772). За результатами проведених фактичних перевірок, за місцем розташування деяких торгівельних об'єктів ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» було встановлено порушення порядку проведення касирами ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» розрахункових операцій. У подальшому, до електронного кабінету ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» надійшли листи Головного управління ДПС у м. Києві, якими повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно виконавчого директора ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» ОСОБА_1 . Виходячи з відомостей отриманих листів, на підставі висновків Актів проведених перевірок, контролюючим органом було встановлено наявність у виконавчого директора ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Мережа роздрібної торгівлі ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» складається із більше ніж 200 торгівельних об'єктів у 10 регіонах України, в яких працює більше ніж 1000 найманих робітників. З метою організації належного контролю господарської діяльності, в мережі роздрібної торгівлі ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» впроваджено систему управління мережею магазинів, яка підпорядковується управителю мережі, яка складається, зокрема, з адміністраторів (старших продавців), які є керівниками регіонального рівня і здійснюють контроль та організовують господарську діяльність у відповідному регіоні. Поряд з цим, адміністраторам підпорядковуються продавці (касири) у торгівельних об'єктах, які безпосередньо проводять розрахункові операції. У зв'язку з перебуванням у штаті ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» значної кількості найманих працівників, шляхом прийняття наказу від 24 жовтня 2025 року № 534/п/тр (далі за текстом - Наказ), яким затверджено організацію контролю у торгівельній мережі, відповідно до якого, функцію контролю касової дисципліни та документального забезпечення покладено на управителя мережею магазинів та адміністраторів (старших продавців) у відповідних регіонах. Наказом також визначено відповідальність за проведення касово-розрахункових операцій на продавців, у свою чергу, контроль за дотриманням касової дисципліни покладено на адміністраторів (старших продавців), що відповідає їх посадовим інструкціям. У тому числі, було визначено посадову особу - адміністратора ОСОБА_2 відповідальною за здійснення контролю за проведення касово-розрахункових операцій на торгівельних об'єктах: вул. Щуєва, буд 6, м. Київ; вул. Левка Лук'яненко , буд. 14-А, м. Київ; вул. Братства тарасівців, буд 2-А, м. Київ; вул. Героїв Дніпра, буд. 41, м. Київ; вул. Кирилівська, буд. 125, м. Київ; площа Т. Шевченка, буд.2, м. Київ; вул. Зодчих, буд. 58-А, м. Київ, а посадову особу - адміністратора ОСОБА_3 визначено відповідальною за здійснення контролю за проведення касово-розрахункових операцій на торгівельних об'єктах: пр-т Каденюка (Гагаріна), буд 2/35, м. Київ; бул. Дружби Народів, буд. 30-А, м. Київ; пр-т Лісовий, буд. 18, м. Київ; вул. Солом'янська, буд 14-А, м. Київ; вул. Шолом Алейхема, буд. 2, м. Київ. За своїм змістом, положення статті 155-1 КУпАП встановлюють відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків та відповідно, чітко розмежовують суб'єктний склад правопорушення на 2 альтернативні категорії: осіб, які проводять касово-розрахункові операції; посадові особи суб'єкта господарювання. Відтак, відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 1551 КУпАП, та безпосередньо суб'єкт адміністративної відповідальності, визначається залежно від характеру порушення. З огляду на відомості Актів проведених фактичних перевірок, контролюючим органом було встановлено порушення статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі за текстом - Закон № 265/95-ВР). Закон № 265/95-ВР покладає на виконавчого директора (посадову особу) організації процесу розрахунків (реєстрація РРО, забезпечення умов використання тощо), у свою чергу, на працівника (касира/продавця) покладено обов'язок безпосереднього проведення розрахункової операції з дотриманням установленого порядку. Згідно з відомостями описових частин Актів проведених фактичних перевірок, відображено проведення контрольно-розрахункових операцій та відповідно, було встановлено проведення касово-розрахункової операції продавцем (касиром), які перебувають у трудових відносинах із суб'єктом господарювання та безпосередньо здійснюють приймання грошових коштів від покупця. Водночас, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів того, що виконавчий директор ОСОБА_1 : особисто здійснював розрахункову операцію, був присутній під час її проведення, надав вказівки щодо проведення розрахунків з порушенням вимог законодавства, визначив або запровадив протиправний порядок проведення розрахункових операцій, був відповідальною посадовою особою саме за ту ділянку роботи та у тому торговельному об'єкті, де було зафіксовано відповідне порушення. За відсутності таких доказів, висновок контролюючого органу про наявність у діях виконавчого директору ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, ґрунтується лише на припущенні про те, що директор юридичної особи автоматично несе адміністративну відповідальність за будь-яке порушення, зафіксоване у діяльності товариства, що суперечить принципу законності та індивідуальному характеру юридичної відповідальності.
Натомість, пунктом 14.5 Статуту ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» (затверджений Протоколом загальних зборів №2 від 07 червня 2025 року») визначено, що Дирекція (Директори) в межах своєї компетенції та функціонального розподілу не є особою, відповідальною за здійснення контролю за проведення найманими особами (касирами) касово-розрахункових операцій. Поряд з цим, згідно з посадовими інструкціями адміністраторів, на яких покладено обов'язок здійснювати контроль за проведенням розрахункових операцій, у тому числі касирів, якими було допущено адміністративне правопорушення під час проведення фактичних перевірок. У свою чергу, контролюючий орган не дослідив вищенаведені факти, не врахував письмові пояснення та долучені документи, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи. Контролюючий орган під час розгляду питання про складання адміністративних матеріалів залишив поза увагою письмові пояснення ОСОБА_1 та долучені документи, що підтверджується відсутністю у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про отримані пояснення. Неврахування отриманих пояснень, без зазначення вмотивованих підставі їх неврахування, свідчить про порушення Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 року № 566 (далі за текстом - Інструкція). Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис. Право особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на надання пояснень є основоположним, та у причино-наслідковому зв'язку впливає на обґрунтованість та правомірність притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Свідоме та безпідставне неврахування контролюючим органом письмових пояснень та долучених документів, суперечить завданням проваджень про адміністративні правопорушення, у тому числі, всебічному, повному та об'єктивному з'ясування обставин справи. Поряд з цим, справа про адміністративне правопорушення не містить належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 особисто здійснював розрахункову операцію, був присутній під час її проведення, надав вказівки щодо проведення її з порушенням вимог законодавства, або був відповідальною посадовою особою за організацію розрахунків саме у тому торговельному об'єкті та у той час, коли зафіксовано порушення. Сам факт перебування особи на посаді директора товариства не є безумовною та автоматичною підставою для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. На підтвердження доводів, зазначених у клопотанні, захисник долучив письмові докази.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, ознайомившись з клопотанням захисника Машніцького В.А. та доданими до нього документами, приходжу до наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 23 березня 2026 року, о 10 годині 43 хвилини, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб'єктом господарювання не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (суб'єктом господарювання не надано контролюючим органом на запит документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу на загальну суму 20101,08 грн., чим порушено п 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зафіксовано актом № 20683/ж5/26/15/07/40936772 від 23.03.2026 року), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері.
Згідно з п. 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, адміністративне стягнення за порушення вимог вказаної статті підлягають особи, які здійснюють розрахункові операції та посадові особи.
Системне тлумачення вказаних вище норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» дає підстави дійти висновку, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, є суб'єкти господарювання (посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) та особи, які здійснюють розрахункові операції відповідно до своїх функціональних обов'язків.
Накладення стягнення за порушення порядку проведення розрахункових операцій на інших осіб не передбачено, внаслідок чого, порушення порядку проведення розрахункових операцій з боку інших осіб не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Так, відповідно до наказу виконавчого директора ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» ОСОБА_1 № 534/п/тр від 04.10.2025 року «Про організацію контролю в торгівельній мережі», з метою дотримання та впорядкування касової дисципліни в місцях роздрібної торгівлі (магазинах), забезпечення належного обліку грошових коштів, контролю за документальним підтвердженням походження та надходження в торгівельну мережу товарів, контролю їх якості: 1. Визначено, що за надходження, походження та якість товарів у місцях роздрібної торгівлі (магазинах) відповідальність несуть відповідні Адміністратори мережі роздрібної торгівлі, які несуть персональну відповідальність за наявність сертифікатів якості та документів, що підтверджують надходження, походження та якість товарів у місцях роздрібної торгівлі (магазинах); 2. Визначено, що відповідальність за своєчасне та обов'язкове проведення розрахунково-касових операцій з дотриманням норм діючого законодавства у місцях роздрібної торгівлі (магазинах) покладено на продавців. 4. Контроль за дотриманням касової дисципліни у місцях роздрібної торгівлі (магазинах) покладено на відповідних Адміністраторів мережі роздрібної торгівлі. 5. Контроль за виконанням цього Наказу покладено на Управителя мережею магазинів ОСОБА_4 .
Таким чином, вказаним вище наказом визначено перелік відповідальних осіб ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» за ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, у ході проведення перевірки було вручено запит про надання документів від 14.03.2026 року саме продавцю ОСОБА_5 , що підтверджується актом фактичної перевірки № 20683/ж5/26/15/07/40936772 від 23.03.2026 року та копією самого запиту, і доказів того, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність надання відповідних документів контролюючим органам, матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування « поза розумним сумнівом » ( рішення від 18 січня 1978 року у справі « Ірландія проти Сполученого Королівства » ( Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, ознайомившись з клопотанням захисника Машніцького В.А. та доданими до нього документами, дослідивши матеріали справи, які не спростовуються наданими матеріалами, а, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 155-1, 245, 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: