Номер провадження 1-кс/754/1090/26
Справа № 754/8455/26
Іменем України
12 травня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100030000266 від 05.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
- 17.12.2002 року вироком Уманського міського суду Черкаської області за ч.2 ст. 187 КК України на строк 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
24.09.2009 року вироком Уманського міського суду Черкаської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільнений 09.12.2011;
-03.04.2013 вироком Уманського міського суду Черкаської області за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 13 місяців, звільнений 23.11.2021;
-27.10.2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022255330001360 за ч.1 ст. 309 КК України направлено до Черкаського суду-
11 травня 2026 року старшим слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подано слідчому судді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12026100030000266 від 05.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
Згідно з клопотанням та додатками до нього, у період часу з 01.02.2026 по 02.02.2026, більш точний час не встановлено, в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено Указом Президента України №26/2025 від 12.01.2026 строком на 90 діб, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , у одній з кімнат на полиці побачив чоловічу сумку, у якій знаходилася банківська картка з безконтактною технологією проведення платежів, видана АТ КБ «ПриватБанк», яка згідно з п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 08.10.1998 року № 414, є офіційним документом, тобто електронними платіжними документами, засобами доступу до банківського рахунку, а саме до банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_6 .
В подальшому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що банківська картка є засобом доступу до банківського рахунку, а наявні на банківському рахунку кошти є чужою власністю, маючи умисел, спрямований на викрадення банківської картки, яка відповідно до примітки ст. 358 КК України є офіційним документом, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих цілях, а саме для заволодіння належними ОСОБА_7 коштами, у період часу 01.02.2026 по 02.02.2026, більш точний час не встановлено, перебуваючи за вказаною адресою, присвоїв собі вказану банківську картку та разом з нею залишив місце вчинення кримінального правопорушення, позбавивши таким чином ОСОБА_6 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно викрав офіційний документ з корисливих мотивів, а саме з метою подальшого заволодіння грошовими коштами наявними на банківському рахунку.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та маючи у користуванні раніше викрадену ним банківську картку, емітовану AT КБ «ПриватБанк», як засіб доступ до банківського рахунку на ім'я ОСОБА_6 , без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, розуміючи що його протиправні дії є таємними для оточуючих, почав привласнювати кошти, які були на банківському рахунку потерпілого, шляхом їх зняття за допомогою банкоматів та проведення розрахункових операцій, розпоряджаючись ними на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 72502,50 грн.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, 08.05.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, скоїти інше кримінальне правопорушення.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному своєчасно, згідно з вимогами ч.2 ст. 184 КПК України.
Прокурор при розгляді клопотання просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавлення волі. Стверджував, що працює, хоча й не офіційно, має на утриманні хвору дружину та матір.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.
Також, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
Так, слідчим суддею встановлено, що 05.02.2026 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12026100030000266 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
08.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
Зазначені обставини на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, а саме: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12026100030000266; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.02.2026; показами потерпілого ОСОБА_6 від 06.02.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_6 від 25.03.2026; протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження комплексної системи відеоспостереження міста Києва «Безпечне місто» від 06.02.2026; протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження магазину «Mobile Trend» від 10.02.2026; показами свідка ОСОБА_8 від 25.03.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 від 25.03.2026; показами свідка ОСОБА_9 від 22.04.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 від 22.04.2026; іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 с. 357, ч.4 ст. 185 КК України, санкція яких передбачає у тому числі покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, враховуючи особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, його майновий стан та стан здоров'я, - передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Так, відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, а ризик доведеним.
Так, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його засудження до можливого покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того, даний ризик підтверджується, й тим, що 27.10.2022 до Соснівського районного суду м. Черкаси направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022255330001360 за ч.1 ст.309, обвинувачений в судові засідання не з'являється, у зв'язку з чим ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.09.2025 у справі № 712/9013/22 його оголошено в розшук.
При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського Суду, згідно з якою врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»).
Щодо ризику впливу на свідків та потерпілого, то слідчий суддя зазначає таке.
КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваному відомі персональні дані свідків і потерпілого, місце їх проживання, що свідчить про наявність ризику незаконного впливу на них з метою зміни ними свідчень або відмови від дачі показань, оскільки зміст таких показань є вагомим доказом у даному кримінальному провадженні з огляду на обставини справи.
Також слідчий суддя зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя вважає його також доведеним, зважаючи на те, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює, а отже, не маючи постійного джерела доходів, може вдатися до протиправних дій з метою відшукання фінансових ресурсів для проживання. Підозрюваний неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не став, що свідчить про стійку кримінальну поведінку останнього.
Щодо більш м'яких запобіжних заходів, то слідчий суддя приходить до таких висновків.
Особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_5 , у зв'язку із відсутністю письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання та домашній арешт не можуть бути достатніми та дієвими, не сприятимуть виконанню покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та обмежень.
Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Беручи до уваги все вищенаведене, є обґрунтовані підстави вважати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Обставини, зазначені підозрюваним ОСОБА_5 , не можуть бути підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже прокурором доведені обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд, з огляду на майновий стан підозрюваного, відсутність офіційної роботи, вважає такий розмір застави надмірним.
Так, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.
На переконання слідчого судді необхідною та достатньою буде застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також відповідає розміру застави, визначеному п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, для даного виду кримінального правопорушення, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026100030000266 від 05.02.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст. 185 КК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду негайно.
Строк тримання під вартою визначити до 10 липня 2026 року.
Строк дії ухвали - до 10 липня 2026 року, включно.
Визначити заставу у сумі 166 400 грн., що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду, слідчого чи прокурора; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10 липня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1