Номер провадження 2/754/9379/26
Справа № 754/7981/26
Іменем України
12 травня 2026 року Київ
Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва про визнання та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
02.05.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 30 вересня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога-терапевта відділення терапевтичної стоматології філії № 3 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Деснянського району міста Києва»;
- стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно діагностичний центр Деснянського району міста Києва» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на день ухвалення судового рішення з розрахунку станом на 01.05.2026 року у розмірі 50 мільйонів 988 тисяч 987 гривень 1 копійка.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175, 176, 177 ЦПК України.
Відповідно до положень статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У разі пред'явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
У разі пред'явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
За приписами ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
Позовна заява ОСОБА_1 не містить обґрунтування позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу від 30 вересня 2020 року, оскільки не вказано, з яких підстав звільнено позивачку і в чому полягає незаконність її звільнення.
При чому, позовна заява містить 89 сторінок (не рахуючи додатків), переважна більшість з яких містить хаотичне і неодноразово повторюване зазначення обставин та текстів з інших судових рішень (ухвал, рішень та постанов), що стосуються інших правовідносин без обґрунтування незаконності звільнення позивачки саме 30 вересня 2020 року, тоді як згідно з Правилами організації ефективного судочинства в судах першої інстанції, затверджених 07 червня 2024 року, (https://ds.ki.court.gov.ua/sud2603/pro_sud/in/) обсяг процесуального документа має бути розумним, з урахуванням складності справи чи питання, яке вирішує суд, орієнтовним обсягом до 25 сторінок друкованого тексту.
Окрім того, позивачкою не надано і копії самого оскаржуваного наказу. Клопотання про витребування доказів є передчасним, оскільки у порушення ч. 2 ст. 84 ЦПК України позивачка не надала до суду доказів, що вона вживала заходів для отримання цього доказу самостійно, та не вказала причин неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачка у позовній заяві просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на день ухвалення судового рішення з розрахунку станом на 01.05.2026 у розмірі 50 988 987,01 грн (п'ятдесят мільйонів дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 01 копійку).
У позовній заяві позивачка вказала, що 1 вересня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-IX. Зазначеним Законом встановлено, що з 1 вересня 2020 року мінімальна заробітна плата становить у місячному розмірі - 5000 грн. Розрахунок за жовтень та листопад та грудень 2020 року становить 5000*3=15000 та додаємо 30% надбавку за вислугу років=15000+5000= 20 тисяч гривень зарплати вимушеного простою з 30% надбавкою за вислугу років за 2020 рік. Щодо 2021 року, то відповідач сам інформацією до ПФУ оприлюднив також інформацію, яку саме заробітну плату мав би платити, якби фактично не звільняв позивачку. Враховуючі загальну суму від 17565.37, та 17565.37, та 14262.95, та 15801.27, та 17381.39, та 16591.34, та 17381.39, та 11060.88, та 30% надбавку та середньомісячну за 4 місяці з розрахунку 15 тисяч 951 гривень 245 коп маємо 191 тисячу 415 грн 76 коп без надбавки та 255 тисяч 221 грн 1 коп загалом за 2021 рік з надбавкою за вислугу років. Щодо зарплати вимушеного простою з урахуванням у т.ч. з 2022 року маємо 52 місяці оплати станом на 1.05.2026 з розрахунку 20 тисяч гривень щомісячно та 30% надбавки маємо 255 тисяч 221.013 +20.000 + 52 місяця *20.000 + 20.000 поділити на 3 та * 52 = 1мільйон 661 тисяч 887 гривень 68 копійок. Але враховуючі заявлене відповідачем до ПФУ повідомлення про сплату позивачці ще у червні 2022 року у розмірі 731448.55 за 27 днів роботи, маємо 731448.55*52 +731486.55 поділити на 3 та* 52 +255221.013+20.000=50 мільйонів 988 тисяч 987 гривень 1 копійок.
Однак наведений позивачкою розрахунок не є обґрунтованим, адже здійснений на відомостях Пенсійного фонду України, тоді як такі відомості використовуються для страхового стажу (див. постанови Верховного Суду у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц, у постанові від 31 травня 2021 року по справі № 242/3051/18).
Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, застосовується для обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду (підпункт «з» пункту 1).
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Незазначення обґрунтованого розрахунку сум, що стягується, призводить до помилкового визначення ціни позову, що впливає на вирішення питання, в якому позовному провадженні слід розглядати цю справу - загальному чи спрощеному, адже за загальним правилом трудові спори підлягають розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Позовна заява містить підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак з даних Єдиного державного реєстру судових рішень у форматі повного доступу встановлено, що у межах справи № 754/2548/24 позивачка оскаржувала наказ від 22 липня 2022 року № 160-к про її звільнення і просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 998 632,43 грн. За результатами розгляду справи № 754/2548/24 Голосіївським районним судом міста Києва 02 жовтня 2024 року ухвалено рішення, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду 09 квітня 2025 року, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивачка не повідомила суд про збіжний та розбіжний періоди щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах справи № 754/2548/24 та цієї справи № 754/7981/26.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Недоліки позовної заяви слід усунути шляхом надання до суду через електронний кабінет (з одночасним надісланням відповідачу):
-нової редакції позовної заяви орієнтовним обсягом до 25 сторінок друкованого тексту з обґрунтуванням позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу від 30 вересня 2020 року;
-копії оскаржуваного наказу від 30 вересня 2020 року або доказів, що вона вживала заходів для отримання цього доказу самостійно, та зазначення причин неможливості самостійного отримання цього доказу;
-обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються;
-зазначення дійсної ціни позову;
-зазначення періоду, за який заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах справи № 754/2548/24.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва про визнання та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК