11.05.2026
Справа № 696/307/26
Провадження № 2/696/340/26
іменем України
11 травня 2026 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання Волощенко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
До Кам'янського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
11 березня 2026 року ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судові засіданні, призначені на 13 квітня 2026 року та 11 травня 2026 року, позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надходило та заяв про розгляд справи без його участі на адресу суду також не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За змістом ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як передбачено ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. На осіб, які беруть участь у справі, ст. 44 ЦПК України покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового процесу, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити безпідставного затягування розгляду справи.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року в справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року, заява № 18986/06 ).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Отже, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
За таких обставин суд вважає, що позивач, обізнаний про можливість розгляду справи без його участі, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року в справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Отже, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
У разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак повідомив суду про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судові засідання суд вважає за необхідне на підставі ст.ст. 223, 257 ЦПК України залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 44, 131, 210, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 352-354 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Білопольська