Справа № 690/320/26
Провадження № 3/690/84/26
07 травня 2026 року м. Багачеве
Суддя Багачевського міського суду Черкаської області Линдюк В.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 20.10.2023 року територіальним підрозділом Державної міграційної служби України № 7420, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні 2 неповнолітні дитини, не працевлаштований, учасник бойових дій, особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, інші відомості суду не відомі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Багачевського міського суду Черкаської області із Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшли матеріали за фактом вчинення 17.04.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2026 року серії ЕПР1 № 643081 - ОСОБА_1 17.04.2026 року близько 13 год. 05 хв. в м. Багачеве по вул. Кривошеї керував автомобілем Mercedes-Benz E320, н.з. НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп'яніння (почервоніння очей, звужені зіниці очей, підвищене потовиділення), в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також надав суду показання за змістом яких визнав факт керування 17.04.2026 року транспортним засобом за відсутності посвідчення водія, але категорично заперечив наявність у нього ознак стану наркотичного сп'яніння. Також вказав, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки вважав відношення працівників поліції упередженим та не об'єктивним. Додатково пояснив, що він має темно-коричневий колір очей та під час спілкування з працівником поліції він постійно сидів за кермом, а на голові мав кепку з козирком, тож працівник поліції безпідставно вказував, що його зіниці звужені, а почервоніння його очей було зумовлено втомою, оскільки він того дня проснувся близько 5 год. ранку, та гіпертонією (високим тиском), яка загострилась внаслідок перенесених поранень, отриманих під час виконання бойових завдань із захисту територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 17.04.2026 року підставами проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зазначено - почервоніння очей, тремтіння рук.
Згідно роздруківки Alkotest 6810 Drager станом на 13 год. 14 хв. 17.04.2026 року результат тесту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 0,00‰.
Відповідно до змісту направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення факту стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вказано, що в результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено ознаки сп'яніння - почервоніння очей, звужені зіниці, підвищене потовиділення, та вказано, що він відмовився від проходження огляду.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 30.01.2025 року територіальним сервісним центром 3245, власником автомобіля Mercedes-Benz E320, н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 .
Постановою інспектора Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 17.04.2026 року серії ЕНА № 7041269 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн., оскільки він 17.04.2026 року о 13 год. 24 хв., в порушення пп. а) п. 2.1 Правил дорожнього руху, керував автомобілем Mercedes-Benz E320, н.з. НОМЕР_3 , по вул. Кривошеї м. Багачеве Черкаської області, не маючи права керувати таким транспортним засобом - без посвідчення водія категорії «В», та після зупинки на вимогу працівника поліції, в порушення пп. б) п. 9.9 Правил дорожнього руху, не увімкнув аварійну сигналізацію.
Переглядом відеозаписів, долучених до матеріалів справи, встановлено, що працівниками поліції зупинено автомобіль Mercedes-Benz E320, н.з. НОМЕР_3 , водій якого мав на голові кепку з козирком, представився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час перевірки документів, що посвідчують його особу, та документів на керований ним транспортний засіб, повідомив, що не має посвідчення водія, оскільки ніколи його не отримував, та даним автомобілем користується нещодавно. Також на уточнюючі питання працівника поліції ОСОБА_1 не виходячи з автомобіля повідомив, що служив з перших днів війни та в 2024 році залишився без ноги в зв'язку з чим був звільнений. Після перевірки інформації у службовому планшеті працівник поліції запитав у ОСОБА_1 чи той нічого не вживав, отримавши негативну відповідь відразу запропонував проїхати до нарколога для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки його «неясні глазки» викликають у нього сумніви, що він нічого забороненого не вживає. В подальшому, працівник поліції доповнив, що очі ОСОБА_1 не ясні, на відміну від його очей, а зіниці очей звужені. ОСОБА_1 пояснив, що він прокинувся о 5 год. ранку, наполягав, що нічого не вживав, та відмовився їхати до медичної установи для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та додатково вказавши на його червоні очі, а також запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням алкотестеру, на що ОСОБА_1 погодився, вказавши, що напередодні вживав алкогольні та слабоалкогольні напої, результат якого був 0,00‰. У подальшому відносно ОСОБА_1 працівником поліції складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винесено постанову про накладення адміністративного штрафу за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також оформлено документи, які долучено до матеріалів даної справи (письмові пояснення ОСОБА_1 за змістом яких він відмовився від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, акт огляду, направлення). Після завершення оформлення матеріалів та надання їх ОСОБА_1 для підпису працівник поліції повідомив йому, що той не може керувати далі транспортним засобом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, що мають доказове значення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, крім іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно змісту п.п. 2-4 розділу І, п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння.
Ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
За змістом п. 5 Порядку № 1103, п. 10 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п.п. 1), 2) ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, крім іншого, зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у Рішенні від 21.07.2011 року в справі «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Водночас сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
За змістом висновку Верховного Суду, сформульованого в постанові від 22.06.2023 року в справі № 752/5417/19 факт складання поліцейським протоколу не вказує на фактичну вину особи в адміністративному правопорушенні. Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб'єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу.
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке. Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення. Відповідно, уповноваженим особам необхідно дотримуватись правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій ст. 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації ст. 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 року в справі «Лучанінова проти України» стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширюються й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення.
Вказана позиція також обумовлена тим, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 року, в справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005 року, в справі «Менаріні проти Італії» від 27.09.2011 року, вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи.
Відповідно до правової позицій, викладеної в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
З огляду на положення ч. 1 ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, вважаю, що гарантії ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, також розповсюджуються на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Оцінюючи надані докази вчинення ОСОБА_1 17.04.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує те, що упродовж всього часу спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 , зафіксованим на нагрудну камеру, що супроводжувалось встановленням його особи, перевірки документів на автомобіль, працівником поліції не вказувалось про наявність у ОСОБА_1 як тремтіння рук, так і підвищеного потовиділення, які в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та в направленні на медичний огляд вказано як ознаки його сп'яніння.
Водночас вказані в направленні на медичний огляд та в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.04.2026 року серії ЕПР1 № 643081 як ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 - почервоніння очей, звужені зіниці очей, підвищене потовиділення, підлягають критичній оцінці, оскільки жодна з них не відповідає тим, що безпосередньо зазначені в п.п. 3, 4 розділу І Інструкції № 1452/735.
При цьому, відповідно до змісту п. 4 розділу І Інструкції № 1452/735, крім іншого, ознакою наркотичного сп'яніння є звужені зіниці, які не реагують на світло, тож самі по собі звужені, на думку працівника поліції, зіниці ОСОБА_1 без перевірки їх реакції на світло, не можуть вважатися ознакою наркотичного сп'яніння.
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, враховуючи те, що вимога працівника поліції про проходження ОСОБА_1 огляду на стан як алкогольного, так і наркотичного, сп'яніння здійснена за відсутності об'єктивних даних про наявність у ОСОБА_1 ознак такого сп'яніння, тобто без достатніх правових підстав, вважаю, відмова останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що має наслідком закриття провадження в даній справі підлягає закриттю.
Одночасно вважаю за необхідне звернути увагу посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області на необхідності забезпечення неухильного виконання підпорядкованими їм працівниками вимог КУпАП, Порядку № 1103, Інструкції № 1452/735, під час складення протоколів про адміністративні правопорушення та зібрання доказів у справах вказаної категорії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 245, 247, 251, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення 17.04.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП, до Черкаського апеляційного суду через Багачевським міський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Линдюк В.С.