Справа № 758/2384/26
Категорія 69
(ЗАОЧНЕ)
28 квітня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сідько І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітніх дітей,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що 01.08.2014 між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 , укладено шлюб, який зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, про що зроблено актовий запис за № 1279 та видано Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 .
Від вказаного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , виданого 27.01.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 201 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , виданого 25.04.2019 Оболонським районним у місті Києві Відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
14.12.2022 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Після розірвання шлюбу позивач повністю займається вихованням та утриманням своїх дітей самостійно, забезпечуючи їх усіма необхідними умовами для розвитку, навчання та комфортного життя.
Відповідач своєю чергою не надає матеріальної допомоги та не бере участі у житті дітей, що створює значне фінансове навантаження на позивача.
Таким чином, позивач звертається до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивачка не з'явилися, до суду надійшла заява, в остання просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивачка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 01.08.2014 між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 , укладено шлюб, який зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, про що зроблено актовий запис за № 1279 та видано Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 .
Від вказаного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , виданого 27.01.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 201 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , виданого 25.04.2019 Оболонським районним у місті Києві Відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
14.12.2022 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Після розірвання шлюбу позивач повністю займається вихованням та утриманням своїх дітей самостійно, забезпечуючи їх усіма необхідними умовами для розвитку, навчання та комфортного життя.
Відповідач своєю чергою не надає матеріальної допомоги та не бере участі у житті дітей, що створює значне фінансове навантаження на позивача.
Діти проживають разом із матір'ю, натомість батько, який є здоровим та працездатним, участі у вихованні дітей не приймає, не забезпечує належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, що і стало підставою для звернення до суду із позовною заявою про стягнення аліментів.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачкою свого права на отримання від другого із подружжя коштів на утримання неповнолітньої дитини. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, яка була ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, можуть бути стягнуті до досягнення нею 23-річного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно із ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 512 грн.
Ураховуючи те, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей, які проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні, що він у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання своїх дітей не надає, суд доходить висновку, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітніх дітей підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1 250 грн, що підтверджується квитанцією в матеріалах справи, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1 250 грн.
Водночас, суд зауважує, що судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлено на рівні 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (час звернення з даним позовом до суду) з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн.
Беручи до уваги наведене, ставка судового збору за звернення до суду з цим позовом щодо вимоги немайнового характеру складає 3328,00*0,4=1 331 грн 20 коп.
Оскільки за подання позову про стягнення аліментів сплаті підлягає судовий збір у вищевказаному розмірі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 81 грн 20 коп. (1331 грн. 20 коп. (ставка судового збору) - 1 250 грн (судовий збір, який було сплачено позивачем).
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме з 19.02.2026, і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 81 (вісімдесят одна) грн 20 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Суддя Дмитро ПЕТРОВ