печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23964/26-к
12 травня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Ворзель Бучанського р-ну Київської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, не працюючого, з вищою освітою, депутатом та адвокатом не являється, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 62025100130007648 від 29.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України,
Короткий виклад вимог клопотання
До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62025100130007648 від 29.11.2025 про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання вказано, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62025100130007648 від 29.11.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
29.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України уповноваженими особами ТУ ДБР у м. Києві.
Слідчий вказує, що підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно з ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також наявність ризиків, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, та просив його задовольнити.
Захисник, адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість ризиків та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. З огляду на необхідність здійснення догляду за бабусею та батьком просив застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Також підозрюваний вживає заходів для повернення до військової частини.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62025100130007648 від 29.11.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2025 № 129 солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби, призваним під час мобілізації на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, без дозволу відповідних командирів та без поважних причин, 25.06.2025 самовільно залишив місце несення служби - Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» у м. Києві, після чого проводив час на власний розсуд та не вживав жодних заходів для повернення до місця служби.
27.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
28.04.2026 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
29.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: актом службового розслідування, протоколами допиту свідків, протоколом обшуку, протоколом затримання, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1.існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення;
2.потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи;
3.може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий або прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Згідно з ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення.
Мотиви слідчого судді
Щодо обґрунтованості підозри
На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини особи чи остаточної кваліфікації її дій, а лише встановлює наявність достатніх даних, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням.
Досліджені у судовому засіданні матеріали свідчать про наявність достатніх даних, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Отже, повідомлена підозра є обґрунтованою.
Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що підозрюваний тривалий час був відсутній за місцем служби, не вживав заходів для повернення до військової частини, був оголошений у розшук та затриманий лише 29.04.2026.
Ризик незаконного впливу на свідків підтверджується тим, що свідки у кримінальному провадженні є військовослужбовцями тієї ж військової частини, де проходив службу підозрюваний.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином полягає у можливості ухилення підозрюваного від явки до слідчого, прокурора та суду.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується характером поведінки підозрюваного, який тривалий час ухилявся від проходження військової служби в умовах воєнного стану.
Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі застави, слідчий суддя вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують встановлених під час розгляду клопотання ризиків.
Посилання захисника на необхідність здійснення підозрюваним догляду за бабусею та батьком саме по собі не є безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки зазначені обставини не виключають ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не свідчать про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому стороною захисту не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме підозрюваний є єдиною особою, яка може здійснювати догляд за вказаними родичами, а також не доведено неможливість забезпечення такого догляду іншими особами чи у інший спосіб.
Доводи захисту про те, що підозрюваний нібито вживає заходів для повернення до військової частини, також не спростовують встановлених ризиків, оскільки, як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 тривалий час без поважних причин був відсутній за місцем служби, не повертався до військової частини добровільно та був затриманий уповноваженими особами лише 29.04.2026. Вказані обставини свідчать про свідоме ухилення підозрюваного від проходження військової служби та підтверджують ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя враховує положення ч. 7 ст. 176 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин доводи сторони захисту не дають підстав для висновку про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого або альтернативного запобіжного заходу.
За таких обставин доводи сторони захисту не спростовують встановлених ризиків та не дають підстав для висновку про можливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу.
З урахуванням характеру інкримінованого злочину, обставин його вчинення, тривалості самовільного залишення місця служби, а також положень ч. 7 ст. 176 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти встановленим ризикам.
Крім того, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 176-178, 183, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025100130007648 від 29.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраховувати з дня його затримання - 29.04.2026, строком на 60 днів, тобто до 26.06.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний тест ухвали складено та проголошено о 08 год. 15 хв. 07.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1