07.05.2026 Справа № 756/7183/26
Ун.№756/7183/26
Пр.№2-з/756/46/26
про забезпечення позову
07 травня 2026 року суддя Оболонського районного суду м.Києва Майбоженко А.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бекірова Сірана Нусрєтовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бровченко Марина Олександрівна про визнання недійсними правочинів та визнання права власності на майно,
Позивач через свого представника звернувся до суду в порядку цивільного судочинства із позовом до відповідачів про визнання недійсними довіреності від 08.11.2024 року, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Бровченко М.О., а також договорів дарування квартири АДРЕСА_1 , площею 35,7 м.кв. і частини квартири АДРЕСА_2 , площею 74,5 м.кв, а також визнання за ним права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.
Одночасно з поданням позову, представник позивачки подав заяву про його забезпечення, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та на частину у квартирі АДРЕСА_2 .
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.
Учасники справи на розгляд заяви не викликались.
Оцінивши доводи заявника, дослідивши надані докази, суд вважає правильним задовольнити заяву про забезпечення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що предметом спору, який перебуває в провадженні суду, є визнання недійсними довіреності від 08.11.2024 року, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Бровченко М.О., а також договорів дарування квартири АДРЕСА_1 , площею 35,7 м.кв. і частини квартири АДРЕСА_2 , площею 74,5 м.кв, а також визнання за ним права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За змістом ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями п. 1 та 2 ч. 1, ч. 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, забороною вчиняти дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність - передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Оцінивши доводи заявника, дослідивши надані докази, суд пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також ефективний захист прав позивача, з'ясувавши обсяг позовних вимог, вважає, що цей позов має бути забезпечений судом.
З цією метою, суд вважає можливим забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та на частину квартири АДРЕСА_2 .
Вказані заходи забезпечення позову, на думку суду, співмірні з заявленими у справі вимогами.
З цих підстав заява представника позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149 -153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бекірова Сірана Нусрєтовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бровченко Марина Олександрівна, про визнання недійсними правочинів та визнання права власності на майно - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та на частину квартири АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_4 .
Дані учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бровченко Марина Олександрівна, робоча адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 160Б, офіс 409.
Копію ухвали направити для відома всім учасникам справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає дальшому розгляду справи.
Суддя А.М. Майбоженко