11.05.26
Справа № 744/527/25
Провадження № 2-а/744/1/26
11 травня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Смаги С. В.,
при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович в інтересах позивача, ОСОБА_1 , пред'явив адміністративний позов, який відповідає формі позовної заяви, до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому представник позивача просив: визнати протиправною та скасувати постанову № 112 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20 березня 2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою на позивача накладено штраф в розмірі 17000 гривень, а справу про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити; справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження; стягнути на користь позивача судові витрати.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача посилається на те, що 17 червня 2025 року позивач виявив, що на його банківський рахунок накладено арешт. Звернувшись 17 червня 2025 року до Семенівського відділу державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивач з'ясував, що 12 червня 2025 року відносно нього було відкрито виконавче провадження № 78297700 за постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 112 від 20 березня 2025 року. Цього ж дня, тобто 17 червня 2025 року позивач отримав в Семенівському відділі державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію постанови № 112 від 20 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 17000 гривень. Позивача визнано винним у тому, що він порушив ряд законодавчих актів України про військову службу, оборону та мобілізацію, а саме не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 годину 00 хвилин 08 грудня 2024 року. Таким чином, на думку ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Представник позивача вважає, що постанова про адміністративне правопорушення від 20 березня 2025 року є протиправною та підлягає скасуванню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст. 279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов'язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В порушення даної норми закону протокол не відповідає вказаним вимогам, а саме:
-відсутні будь-які пояснення позивача, в той же час як і відсутній запис посадової особи про відмову позивача від надання пояснень;
-в графі «суть адміністративного правопорушення» відсутня дата та час, коли позивач мав з'явитися, але не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто відсутні дата та час вчинення правопорушення.
Окрім того слід зазначити, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що полягає в наступному.
Відповідно до абз. 11 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк: смерть його близького родича.
З незрозумілих причин позивачу не була вручена повістка працівниками АТ «Укрпошта» (якщо така дійсно направлялася) з незалежних від позивача причин. Через наведені обставини позивач не був обізнаний про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08 грудня 2024 року. Таким чином позивач не може нести юридичну відповідальність за невручення йому повістки працівниками АТ «Укрпошта». Але якщо б він і отримав таку повістку, то неодмінно з'явився б до РТЦК та СП.
20 березня 2025 року до позивача приїхали працівники поліції та повідомили, що його розшукує ІНФОРМАЦІЯ_3 і тому він разом з поліцейськими цього ж з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 аби з'ясувати причини його розшуку. Але відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, позбавивши навіть позивача можливості викласти свої пояснення у протоколі. Всі вищеперелічені обставини, в тому числі і те, що він не знав і не міг знати про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавили його можливості особисто прибути до РТЦК та СП 08 грудня 2024 року.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, виражається виключно у формі умислу (прямого або непрямого). Тобто особа мала усвідомлювати протиправний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачати його шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо припускати цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Отже в діях позивача не вбачається жодного умислу, оскільки він не знав про необхідність явки на 08 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не повинен був це знати, через що в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а отже відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
Окрім того представник позивача звертає увагу суду, що в протоколі про адміністративне правопорушення позивача було повідомлено, що розгляд справи відбудеться в ІНФОРМАЦІЯ_2 27 березня 2025 року о 10 годині 00 хвилин. Коли позивач прибув на розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 27 березня 2025 року о 10 годині 00 хвилин, то позивачу було повідомлено, що його справа вже розглянута раніше без його участі, і що постанова йому надійде поштою. Таким чином справа щодо позивача була розглянута, як з'ясувалося, 20 березня 2025 року, тобто того ж дня, що і протокол, в місті Новгород-Сіверському без повідомлення позивача належним чином. Такий розгляд справи та винесена постанова є явно протиправною, оскільки було порушено право позивача на захист, на подачу заперечень, заяв, клопотань, доручення доказів тощо.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, посадова особа якого виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Представник позивача також зазначає, що стягнення на позивача було накладено поза межами строку його накладення. Так, згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Адміністративне правопорушення щодо позивача було виявлено 08 грудня 2024 року, тобто в день нез'явлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Саме цього дня посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 зафіксували або мали зафіксувати факт неявки позивача за повісткою про виклик, і тому саме 08 грудня 2024 року є і днем вчинення правопорушення, і днем його виявлення.
Таким чином, станом на 20 березня 2025 року провадження щодо позивача мало бути закрите на підставі закінчення на момент його розгляду строку накладення адміністративного стягнення.
Представник позивача вважає, що виходячи з вищевикладеного, постанова в справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на позивача адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Ухвалою судді від 18 липня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, доручив представляти свої інтереси в суді адвокату Голику Євгену Валерійовичу.
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та без участі позивача, позов підтримує в повному обсязі, просив його задовольнити.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , головний спеціаліст командування (юрист) Єрмоленко Олеся Степанівна у судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі встановлено, що 20 березня 2025 року виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № 112 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статі 210 Кодексу України по адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) щодо позивача ОСОБА_1 .
Вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
ОСОБА_1 було поставлено до вини те, що 20 березня 2025 року о 15 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ,у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , органами Національної поліції було доставлено громадянина ОСОБА_1 на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 №Е888596 від 18.12.2024, щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачені статтями 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як такого, що не з'явився по повістці №1352036 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08.12.2024 року на 09 год.00 хв.
Вищезазначене свідчить про порушення ОСОБА_1 абзаців 1, 3, 6 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1-2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абзаців 1-2 ч. 1, абзаців 1, 8, 15 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст. 279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов'язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В порушення даної норми закону протокол не відповідає вказаним вимогам, а саме:
-відсутні будь-які пояснення позивача, в той же час як і відсутній запис посадової особи про відмову позивача від надання пояснень;
-в графі «суть адміністративного правопорушення» відсутня дата та час, коли позивач мав з'явитися, але не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто відсутні дата та час вчинення правопорушення.
Такий протокол не може бути допустимим доказом у справі.
Окрім того слід зазначити, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, що полягає в наступному.
Відповідно до абз. 11 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича.
Позивачу ОСОБА_1 не була вручена повістка працівниками АТ «Укрпошта», внаслідок чого позивач не був обізнаний про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08 грудня 2024 року. Таким чином позивач не може нести юридичну відповідальність за невручення йому повістки працівниками АТ «Укрпошта». Через цю обставину він не знав і не міг знати про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що позбавило його можливості особисто прибути до РТЦК та СП 08 грудня 2024 року.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, виражається виключно у формі умислу (прямого або непрямого). Тобто особа мала усвідомлювати протиправний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачати його шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо припускати цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Отже в діях позивача не вбачається жодного умислу, оскільки він не знав про необхідність явки на 08 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не повинен був це знати, через що в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а отже відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, у відповідності з ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Адміністративне правопорушення щодо позивача було виявлено 08 грудня 2024 року, тобто в день нез'явлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Саме цього дня посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 зафіксували або мали зафіксувати факт неявки позивача за повісткою про виклик, і тому саме 08 грудня 2024 року є і днем вчинення правопорушення, і днем його виявлення.
Таким чином, станом на 20 березня 2025 року провадження щодо позивача мало бути закрите на підставі закінчення на момент його розгляду строку накладення адміністративного стягнення.
Виходячи з вищевказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постанову по справі про адміністративне правопорушення № 112 від 20 березня 2025 року, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 ).
Суддя: С. В. Смага