Справа № 735/437/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/192/26
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
12 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
головуючого-суддіОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
з участю: прокурора ОСОБА_7 ,
захисника адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Коропського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2026 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025270000000001 від 02.01.2025,
Цією ухвалою накладено арешт на: земельну ділянку з кадастровим номером 7422286000:01:001:0480, площею 0,9486 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку з кадастровим номером 7422286000:01:001:0481, площею 0.6130 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що перебувають у власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), заборонивши їй відчужувати дане майно.
Мотивуючи рішення, слідчий суддя зазначив, що згідно матеріалів кримінального провадження, встановлено, що у власності ОСОБА_9 перебуває земельна ділянка з кадастровим номером7422286000:01:001:0480, площею 0,9486 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та земельна ділянка 7422286000:01:001:0481, площею 0.6130 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, а саме земельної ділянки з кадастровим номером7422286000:01:001:0480, площею 0,9486 га її вартість становить 9 486, 00 грн.
Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7422286000:01:001:0481, площею 0,6130 га її вартість становить 6 130, 00 грн.
Також, необхідність у накладенні арешту на майно обумовлена забезпеченням реальної можливості відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, яка становить 452015,14 грн., шляхом пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, що також охоплюється положеннями ст. 170 КПК України, оскільки арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, накладення арешту на зазначену земельну ділянку є заходом забезпечення кримінального провадження, що в свою чергу дає змогу запобігти і подолати негативні обставини, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження та досягти його дієвості.
На даний час досудове розслідування у вказаному провадженні триває.
На зазначену ухвалу слідчого судді захисником ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 була подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у матеріалах кримінального провадження та, у доданих до клопотання про арешт майна додатків, відсутні належні правові докази, які б вказували на спричинення ОСОБА_9 . Понорницькій селищній громаді майнової шкоди в розмірі 452015,14 грн. У матеріалах справи відсутня економічна експертиза, а наявна лише довідка спеціаліста. Зазначає, по змісту у клопотанні слідчого СВ ВП №1 Новгород - Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 взагалі не вказано підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України. Вважає, така підстава як майбутнє забезпечення цивільного позову є неприпустимою, оскільки цивільні позови ще не заявлені та мають розглядатися в порядку цивільного судочинства і є окремою процесуальною дією в процесі розгляду. Також сторона захисту вважає, що розмір шкоди, завданий даним кримінальним правопорушенням є явно неспіврозмірним розміру конфіскації майна, а слідчим взагалі не вказано правову підставу для арешту майна, що є порушенням норм чинного КПК України, оскільки: майно, на яке накладено арешт, не є речовим доказом у кримінальному провадженні; відсутній зв'язок між майном та інкримінованим правопорушенням; майно набуте законним шляхом, що підтверджується документами про право власності на земельні ділянки, копії яких додаються до апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, аргументи захисника адвоката ОСОБА_8 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п.4 ч.2ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42025270000000001 від 02.01.2025, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів провадження, СВ ВП №1 Новгород - Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025270000000001 від 02.01.2025 за ч.1 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.
16 квітня 2026 року керівником Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.
Вирішуючи питання про накладення арешту на майно, у відповідності до вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна та можливість використання майна, на яке накладено арешт: для відшкодування в подальшому шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) з огляду на те, що арешт накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Підставою для арешту майна з цієї метою є сукупність фактичних даних кримінального провадження, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, в наслідок чого заявлено цивільний позов про її відшкодування, а також докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
При цьому, необхідність арешту майна з метою забезпечення відшкодування шкоди зумовлюється обґрунтованою підозрою, що незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині цивільного позову.
Слідчий суддя, на думку колегії суддів, в повній мірі врахував зазначені вимоги закону при застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, а обираючи спосіб арешту врахував розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, Новгород-Сіверською окружною прокуратурою пред'явлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_9 на користь Понорицької селищної ради шкоди , заподіяної внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, на загальну суму 452015,14 грн.
Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України, та значний розмір заподіяної шкоди, а також наявність в матеріалах провадження цивільного позову, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про накладення арешту на належне підозрюваній майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, сторонами не надано та колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131 - 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому посилання захисника на незаконність арешту, не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Твердження адвоката в апеляційній скарзі про відсутність в матеріалах кримінального провадження висновку економічної експертизи яка б встановила точний розмір спричиненої шкоди, а наявність лише довідки спеціаліста не беруться судом до уваги з огляду на те, що на цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Не бере до уваги суд і посилання захисника на непропорційне обмеження права власності ОСОБА_9 , адже арешт на майно накладено значно в меншому розмірі ніж сума збитків встановлена органом досудового розслідування.
Крім того, відповідно до положень ст.174 КПК України арешт майна може бути скасований на будь-якій стадії кримінального провадження, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпаде потреба.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коропського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого, у провадженні слідчого відділення ВП №1 Новгород - Сіверського РВП поліції ГУНП в Чернігівській області про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42025270000000001від 02.01.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5