Номер провадження: 22-ц/813/6427/26
Справа № 946/5949/25
Головуючий у першій інстанції Пащенко Т. П.
Доповідач Сегеда С. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
12.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Сегеди С.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2025 року про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу №946/5949/25 від 04 серпня 2025 року, виданого за заявою начальника Ізмаїльського Підрозділу товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 1230,11 грн., та витрат з оплати судового збору у розмірі 302,80 грн. з ОСОБА_1 ,
Судовий наказ видано 04 серпня 2025 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 6740,16 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», три відсотки річних у розмірі 295,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 1230,11 грн. та судовий збір у розмірі 302,80 грн.
25 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування вказаного судового наказу.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №946/5949/25 від 04 серпня 2025 року, виданого за заявою начальника Ізмаїльського Підрозділу ТОВ «ООЕК» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 1230,11 грн., та витрат з оплати судового збору у розмірі 302,80 грн. з ОСОБА_1 - повернуто без розгляду на підставі частини 6 статті 170 ЦПК України.
14 квітня 2026 року, за допомогою послуг поштового зв'язку, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати судовий наказ, виданий 04 серпня 2025 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області у справі №946/5949/25 та скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2025 року про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу.
Не погодившись із вищезазначеним судовим наказом та ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в частині оскарження судового наказу (провадження №22-ц/813/6474/26), виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області від 04 серпня 2025 року в справі №946/5949/25.
Одночасно, ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в частині оскарження ухвали суду від 26 листопада 2025 року (провадження №22-ц/813/6427/26), залишено без руху та витребувано з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області матеріали цивільної справи №946/5949/25.
08 травня 2026 року, на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року, матеріали справи №946/5949/25 надійшли до Одеського апеляційного суду.
Однак, вищезазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору. В обґрунтування поданого клопотання скаржник посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, а тому на підставі ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» просить його звільнити від сплати судового збору.
На підтвердження вказаних обставин скаржником надано відомості з Держаного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перенарахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по лютий 2026 рік.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про його звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що єдиною підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином у клопотанні про звільнення від сплати судового збору заявник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.
Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є встановлення майнового стану сторони, яка заявила відповідне клопотання. Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів, що видається органами Пенсійного фонду України, та/або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, що видається органами Державної податкової служби України, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
На підтвердження свого майнового стану скаржник до клопотання про звільнення його від сплати судового збору надав відомості з Держаного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перенарахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по лютий 2026 рік, проте аналіз вищезазначеного документу не може вважатись достатньою підставою для застосування положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки клопотання не містить достатніх доказів, які підтверджують майновий стан ОСОБА_1 , а тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження вказаної обставини. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Скаржником не надано даних про наявність рухомого чи нерухомого майна, рахунків у банківських установах, доказів, які б повно підтверджували розмір його річного доходу за попередній календарний рік (2025 рік), тощо.
Більш цього, звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з законом України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 9 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Таким чином, скаржнику необхідно доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 665,60 грн. (3328x0,2).
Враховуючи викладене, за подання даної апеляційної скарги скаржнику, необхідно сплатити судовий збір, в розмірі 665,60 грн., для приєднання до матеріалів справи надати до Одеського апеляційного суду документ про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами або сплатити онлайн на офіційному веб-порталі Судова влада України: http://court.gov.ua/sud4813/gromadyanam/tax/:
Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Хаджибейськ. р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім цього, відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч. 3 ст.124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскаржувана ухвала суду постановлена 26 листопада 2025 року. Апеляційна скарга подана 16 квітня 2026 року, за допомогою послуг поштового зв'язку.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що копію ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2025 року він отримав засобами поштового зв'язку «Укрпошта» - 02 квітня 2026 року.
Проте, скаржник із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду до апеляційного суду не звертався, в прохальній частині апеляційної скарзі також не порушує питання про поновлення процесуального строку.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на апеляційне оскарження за власною ініціативою. Поновлення строку можливе лише за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.
Таким чином, скаржнику необхідно звернутися із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2025 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто скарга залишається без руху, про що повідомляється скаржник і йому надається строк для усунення недоліків.
Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору та подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 356, 357 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2025 року залишити без руху, запропонувавши скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити скаржнику, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Роз'яснити скаржнику,що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору протягом вказаного терміну апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Сегеда