Справа № 740/5931/25
Провадження № 2/740/269/26
13 травня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Дударця Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Прокопця С.М.,
представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області як органу опіки та піклування - Єрофєєвої Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
Стислий виклад позиції позивача
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування.
Позов мотивований тим, що позивач із ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2012 року було розірвано.
Від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із матір'ю.
Позивач та її теперішній чоловік займаються вихованням та утриманням дитини, створюють належні умови для його повноцінного розвитку.
Відповідач, у свою чергу, як батько належним чином не виконує свої батьківські обов'язки з виховання та утримання сина, з 2012 року не спілкується з ним, не цікавиться його здоров'ям і навчанням.
Як стверджувала позивач, дитина відповідача не пам'ятає та її чоловіка сприймає як рідного батька.
Посилаючись на зазначені обставини, з метою захисту інтересів дитини позивач просила суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 04.11.2025 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та у справі призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 07.01.2026 за результатами підготовчого засідання справу призначено до розгляду по суті.
Розгляд справи, призначеної на 27.11.2025, було знято з розгляду в зв'язку з зайнятістю судді в кримінальному провадженні.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Прокопець С.М. доводи позовної заяви підтримали та просили її задовольнити.
У судовому засіданні представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області як органу опіки та піклування у судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що неповнолітній ОСОБА_3 на засіданні комісії з питань захисту прав дітей просив позбавити відповідача батьківських прав, оскільки останній як батько не спілкувався з ним, не цікавився його життям та не дарував подарунки.
Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що свого біологічного батька не пам'ятає, жодного разу з ним не контактував, і наразі не бажає спілкуватися, тому вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що в 2012 році її зять - ОСОБА_2 залишив сім'ю, з того моменту не спілкується з сином та не приймає участі в його утриманні.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з 2012 року відповідач допомоги неповнолітньому ОСОБА_3 не надає і фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що з 2012 року відповідач залишив сім'ю та зі слів позивача коштів на їх спільну дитину не надавав.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з положеннями частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом
Установлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_2 з 28 грудня 2007 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області в справі № 2514/3963/12 від 22 листопада 2012 року шлюб, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , розірвано.
11 серпня 2015 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на - « ОСОБА_10 ».
Відповідно до довідки № 2122, виданої виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області 19.09.2025, ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 та разом з нею зареєстровані : чоловік ОСОБА_9 та діти ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Згідно з довідкою, наданою Ніжинською гімназією № 10 Ніжинської міської ради Чернігівської області від 27.08.2025 за № 116, ОСОБА_2 як батько за період навчання сина ОСОБА_3 в закладі з класним керівником не спілкувався, гімназію не відвідував.
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у справі №740/892/19 від 30 серпня 2019 року ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 13.11.2025 № 01.1-21/598, доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Норми права, які були застосовані судом
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
Відповідно до частин другої, третьої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї (постанова ВС у справі № 705/3040/18).
Мотивована оцінка та висновки суду
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується байдуже ставлення батька до дитини та невиконання ним своїх батьківських обов'язків.
Однак винна поведінка відповідача ОСОБА_2 щодо свідомого нехтування ним своїми обов'язками та те, що така поведінка становить реальну загрозу для дитини, його здоров'ю чи психічному розвитку є недоведеними.
Також з матеріалів справи не вбачається, що відповідач зловживає алкоголем чи вживає наркотичні засоби, притягувався до адміністративної відповідальності за невиконання своїх батьківських обов'язків.
Позивач не довела та не надала суду доказів, у чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, як це змінить існуючу ситуацію на кращу і сприятиме захисту інтересів сина.
Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
Висновок освітнього закладу лише констатує факт відсутності активної участі батька у навчальному процесі та вихованні дитини, однак не підтверджує наявності умислу і вини, які є обов'язковими для застосування такого заходу, як позбавлення батьківських прав.
Не впливають на висновки суду і пояснення дитини ОСОБА_3 , який просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо нього. При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, який неодноразово наголошував на тому, що дитина має бути заслухана, а її думка врахована судом, однак озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам та може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона через вік неспроможна надати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.
Крім того слід зазначити, що аналіз висновку органу опіки та піклування свідчить про те, що він не є переконливим, оскільки не ґрунтується на достатній доказовій базі та зроблений на підставі наданих тільки позивачем та її неповнолітнім сином доказів. Отже, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків.
Оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків і судом не встановлено підстав для його застосування до відповідача, за обставин, що склались, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Разом із тим, суд визнає за необхідне попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання обов'язків щодо виховання і утримання дитини.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263, 265, 273, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 155, 164, 165, 171 Сімейного кодексу України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування, про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов'язків та зміни ставлення до виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покласти на виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування обов'язок контролю за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Третя особа без самостійних вимог: виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ: 34140006, адреса: площа Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ