Справа № 766/7290/26
н/п 2/766/10835/26
про залишення позовної заяви без руху
13.05.2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник позивача - адвокат Ігнатов Д.І. у травні 2026 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з вищезазначеним позовом.
В порядку ч. 8 ст. ст. 187 ЦПК України 13.05.2026 року судом отримані відомості з Єдиного державного демографічного реєстру щодо адреси реєстрації місця проживання відповідача.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Предметом розгляду позовної заяви представника позивача є розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Законом України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прийнятого 03.12.2025 року Верховною Радою України, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється в розмірі 3328,00 гривень.
Закон України «Про судовий збір» передбачає можливість зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні перелічених вище процесуальних документів.
Для цього необхідно подати їх у електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС. Як наслідок, буде застосовуватися коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, заявнику слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір» а саме: за вимогу немайнового характеру в сумі 1064,96 грн.
У прохальній частині поданої позовної заяви міститься клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи це складним матеріальним становищем позивача.
Водночас відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено вичерпний (виключний) перелік підстав, за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони, із урахуванням її майнового стану, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Однак представником позивача у тексті позовної заяви не зазначено, на підставі якого саме пункту частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 має право на відстрочення сплати судового збору. Крім того, до позовної заяви не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність відповідних правових підстав для такого відстрочення.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору подано без належного правового обґрунтування та документального підтвердження, що унеможливлює його вирішення судом по суті.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору чи належного обґрунтування підставі для відстрочення сплати судового збору із посиланням на докази.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом направлення копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів за адресою відповідача.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяЯ. В. Шестакова