Справа № 515/822/26
Провадження № 3/515/1411/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
11 травня 2026 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , начальника відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , майора,
за ч. 2 ст.172-15 КУпАП,
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 на розгляд до Татарбунарського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відповідно до яких ОСОБА_1 недбало поставився до покладених на нього обов'язків, а саме - підготував документи не маючи підтвердження громадянства України на гр. ОСОБА_2 , не перевірив належним чином документи для призову гр.. ОСОБА_2 , внаслідок чого без належних на це підстав було проведено мобілізаційні заходи відносно останнього, а саме поставлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 , проведено військово-лікарську комісію та призвано ОСОБА_2 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , який є іноземцем, громадянином російської федерації, в результаті чого в порушення ст.19,65 Конституції України, ст. 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.1,2,6 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу, вчинив недбале ставлення до військової служби, в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.172-15 КУпАП, як недбале ставлення до військової служби, вчиненому в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, згідно якої з протоколом згоден, вину визнав повністю, просив справу розглянути у його відсутність у зв'язку із занятістю на службі, також просив звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення (вх. №3443/26-Вх. 11.05.2026).
Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, йому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справу розглянуто у порядку ст. 268 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи, що притягується, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб'єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період» - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку із повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 та № 65/2022,, які затверджено Законами України від 24.02.2022 № 2102-IX та від 03.03.2022 року № 2105-IX, введено воєнний стан в Україні та оголошено проведення загальної мобілізації, які діють дотепер.
Відповідно до ст..ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, підтверджується наданими суду матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення від 04.05.2026 серії ОДП №255; посвідченням офіцера НОМЕР_2 від 01.11.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 з 19.01.2023 є начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією витягу з наказу №26 від 27.01.2023 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 про призначення ОСОБА_1 ; копією паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_3 від 13.09.2018 року та тимчасовою посвідкою на постійне місце проживання НОМЕР_4 від 25.08.2004 року, виданими на ім'я ОСОБА_2 ; листом Міграційної служби України № 6.1-6268/6-26 від 08.04.2026, відповідно до якого рішення про встановлення, оформлення та набуття громадянства України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - не приймалося; поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких пояснив, що керуючись Єдиним електронним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» встановив наявність водійських прав та РНОКПП на гр. ОСОБА_2 та наявністю громадянства у матері останнього, ОСОБА_2 не повідомив про інше громадянство, вважав, що ОСОБА_2 є громадянином України та підлягає призову, також ОСОБА_2 погодився призватись на військову службу; поясненнями ОСОБА_2 ; копією заяви ОСОБА_5 , копією направлення від 20.03.2026 №6900964 про направлення на медичний огляд для визначення придатності до військової служби; копією довідки військово - лікарської комісії від 21.03.2026 № 2026-0321-1025-0181-3 та карткою обстеження та медичного огляду від 21.03.2026; копією облікової картки № НОМЕР_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 визнано придатним до служби та поставлено на облік 20.03.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_6 ); копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 №942 від 20.03.2026, згідно якого ОСОБА_2 20.03.2026 був призваний під час мобілізації до лав Збройних Сил України у військовому званні - солдат до ВЧ НОМЕР_1 ; копією наказу № 16 від 20.03.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , яким скасовано наказ №942 від 20.03.2026 стосовно призову ОСОБА_2 ,1977 р.н.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду .
Згідно із ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При вирішенні питання щодо необхідності накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , враховуючи характер і конкретні обставини вчиненого правопорушення, повне визнання вини, відсутність збитків державним і суспільним інтересам, його виключно позитивну характеристку по місцю служби, останній є учасником бойових дій, а також відсутність обтяжуючих обставин, приходжу до висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з урахуванням вищевикладених обставин, хоча формально і містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, однак у зв'язку із своєю малозначністю не являє собою великої суспільної небезпеки на час його вчинення, у зв'язку із чим, вважаю за необхідне звільнити ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Частиною 2 статті 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі закрито за малозначністю вчиненого правопорушення, відповідно судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 172-15, 245, 280, 283, 284 КУпАП-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП у зв'язку з його малозначністю та обмежитись усним зауваженням, а справу закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови на ім'я Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Суддя Луцюк В.О.