Справа № 523/16179/25
Провадження №2/523/2672/26
/заочне/
"12" травня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторын за позовом прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат,
І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.
Прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області діючий в інтересах Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області звернувся до суду з позовними вимогам в яких просить:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області грошові кошти у сумі 244 314,00 грн, з яких 144610,22 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, 84 299,82грн - інфляційні втрати, 15 403,96 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 на підставі повідомлення про початок будівельних робіт від 12.10.2020р. було здійснено будівництво об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок), яке було введено в експлуатацію 01.12.2021р.
Позивач стверджує, що в силу статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинної станом на дату початку будівництва, відповідач, який мав намір щодо забудови земельної ділянки був зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування.
Відомості щодо укладення договору про пайову участь в реєстрі ЄДЕССБ відсутні.
На запит окружної прокуратури Фонтанською сільською радою був здійснений розрахунок на підставі відсоткової ставки розмірі 2 %, встановленої Законом № 132-IX. У зв'язку з тим, що вказаний розрахунок був неповним, прокурором розраховано його самостійно в частині інфляційних витрат та 3 % річних та з огляду на загальну площу житлового будинку - 499 м2, побудованого відповідачем, а також вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку станом на 01.10.2021р. по Одеській області у розмірі 14 490 грн., пайова участь за вказаним об'єктом склала 144 610,22 грн. (499кв.м. загальна площа будинку х 14 490 грн/м2 (вартість спорудження житла по Одеській області) х 2% (ставка розміру пайової участі для житлових будинків), які позивач просить стягнути.
Окрім цього, посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути 84 299,82 як інфляційне збільшення та 15 403,96, як 3% річних від суми пайового зобов'язання 144 610,22 грн.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, відзив на позовну заяву не надав.
ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 10.09.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. Позиції сторін.
Прокурор підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином через його представників.
За згодою прокурора, за відсутності відзиву відповідача на позовну заяву, внаслідок неповажної неявки в судове засідання, справу розглянуто в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 на території Фонтанської територіальної громади здійснено будівництво об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок).
Державною інспекцією архітектури та містобудування України 01.12.2021 здійснено реєстрацію декларації про готовність до експлуатації вказаного об'єкта, реєстраційний номер дозвільного документа в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) ІУ101211201555. Згідно даних Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва статус реєстрації - зареєстровано (внесено реєстратором), статус документу - діючий.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт - 12.10.2020. Відомості про об'єкт: вид будівництва - нове будівництво, назва об'єкта будівництва - житловий будинок. Місце розташування об'єкта будівництва та адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідно до розділу технічної інвентаризації у Витязі з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ ІУ101211201555 загальна площа приміщень об'єкта будівництва становить 499 м2.
Відомості щодо укладення договору про пайову участь в реєстрі ЄДЕССБ відсутні.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 20-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Одеської області» затверджено територію Фонтанської територіальної громади у складі: Фонтанської, Крижанівської, Новодофінівської та Олександрівської територіальних громад.
Пунктом 3 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX Лиманський район в Одеській області ліквідовано. Фонтанську сільську раду визначено у складі Одеського району.
Згідно інформації Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (далі - Фонтанська сільська рада) від 27.02.2025 (копія додається) установлено, що Договір про пайову участь не укладався.
Дозвільний документ ІУ101211201555 оприлюднений в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та доступний за відповідним посиланням.
Листом від 20.01.2025 (копія додається) Фонтанська сільська рада повідомила, що порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту станом на 01.01.2020 був врегульований Положенням про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради, затвердженим рішенням Крижанівської сільської ради № 301 від 10.02.2012, зі змінами, внесеними рішенням Крижанівської сільської ради № 580 від 25.03.2013 (далі - Положення).
Відповідно до зазначеного Положення розмір пайової участі визначався рішенням (протоколом) комісії з питань залучення та розподілу коштів пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради. Рішення (протокол) комісії підлягав затвердженню виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради.
Крім того, порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури на території Фонтанської сільської ради був врегульований Положенням про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, затвердженим рішенням Фонтанської сільської ради №894 від 20.06.2014р. із змінами внесеними рішенням Фонтанської сільської ради №165 від 12.03.2016р.
Розмір пайової участі визначався рішенням (протоколом) комісії з питань встановлення розміру пайової участі Замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Фонтанка. Рішення (протокол) комісії підлягає затвердженню виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради.
Зазначені положення були чинні станом на 01.01.2020. Менший розмір пайової участі для відповідача ОСОБА_1 , ніж в Законі №132-ІХ, органом місцевого самоврядування не визначався.
Таким чином, враховуючи, що замовник будівництва відповідно до інформації Фонтанської сільської ради не звернувся у встановлений законом строк до органу місцевого самоврядування для визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, відповідний розрахунок здійснено Фонтанською сільською радою на запит окружної прокуратури на підставі відсоткової ставки розмірі 2 %, встановленої Законом № 132-IX.
З наданого позивачем розрахунку слідує, що згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, розмір пайової участі для житлових будинків становить 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності загальна площа житлового будинку збудованого відповідачем становить 499 м2.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2021 № 337 вартість 1 м2 загальної площі квартир будинку станом на 01.10.2021 по Одеській області встановлено у розмірі 14 490 грн.
Так, Фонтанською сільською радою надано розрахунок розміру пайового внеску (копія розрахунку додається), відповідно до якого розмір пайової участі за вказаним об'єктом склав 144 610,22 грн: 499 м2 (загальна площа будинку) х 14 490 грн/м2 (вартість спорудження житла по Одеській області) х 2% (ставка розміру пайової участі для житлових будинків).
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі- Закон № 3038-VI), чинної станом на дату початку будівництва, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування.
Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (у вказаній редакції) слідує, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування.
Відтак, укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов'язковим на підставі закону.
При цьому, частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон № 132-IX) статтю 40 Закону № 3038-VI виключено з 1 січня 2020 року. Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Водночас, частиною 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» встановлено, що Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Окрім того, зазначеною нормою установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
пайова участь не сплачується у разі будівництва:
об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції); замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта.
Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відтак, з огляду на те, що будівництво об'єкта розпочато 12.10.2020, у відповідача ОСОБА_1 виник обов'язок упродовж 10 днів після початку будівництва звернутися до територіальної громади із заявою про визначення розміру пайової участі та після отримання відповідного розрахунку, сплатити визначену суму до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, відповідно до якої, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (Закону № 132-IX) порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
У вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпункту 3, 4 абзацу 2, пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду вважала, що для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абз.2 п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених п.п.2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Ухвалюючи рішення Верховний Суд зазначив, що такі обставини відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом обов'язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов'язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об'єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.
За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.
Під час здійснення розрахунку пайової участі орган місцевого самоврядування керується приписами підпункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ щодо розміру пайової участі, який, в свою чергу, визначається, зокрема, на підставі документів, наданих замовником будівництва.
Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 у справі №916/2709/22 зауважив про те, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України, передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Дана правова позиція повністю узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, у рішенні від 14.12.2021 по справі № 643/21744/19.
У такому разі слід виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов'язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (Постанова Верховного Суду від 03.12.2024 у справі 910/6226/23).
Відповідно до ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини у даній справі, внаслідок проведеного відповідачем будівництва житлового будинку у період 2020-2021роки, у останнього виник обов'язок перед територіальною громадою, в особі позивача по даній справі, сплатити на його користь грошові кошти у вигляді пайової участі в розмірі 144 610,22грн. Не здійснивши такого, відповідач припустився порушення норм зазначених вище.
Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідачем по справі не спростовані доводи та аргументи наведені позивачем у позовній заяві, а також не спростований наданий розрахунок пайової участі у створені і розвитку інфраструктури населеного пункту.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
Отже, невиконання боржником грошового зобов'язання надає право кредитору захисти своє майнове право шляхом нарахування та стягнення з боржника 3% річних, а також інфляційних збитків, що, як було зазначено вище, носить компенсаційний характер.
Крім того, у зобов'язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб'єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.
Відтак, невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання.
Як встановлено судом та зазначено у рішення суду відповідач ОСОБА_1 внаслідок проведеного будівництва житлового будинку у період 2020-2021роки мав обов'язок сплатити на користь Фонтанської сільської ради грошові кошти у вигляді пайової участі в розмірі 144 610,22грн.
Втім не здійснивши таку оплату допустив порушення грошового зобов'язання на яке позивач набув право нарахувати 3% річних та інфляційне збільшення.
З наданого розрахунку нарахування таких проведено позивачем за період з 02.12.2021 (початок виникнення зобов'язання) по 20.06.2025р.
Досліджуючи наданий позивачем розрахунок, суд погоджується з ним та вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційне збільшення в розмірі 84299,82 грн. а також 3% річних 15 403,96 грн.
При цьому, суд враховує, що вказані розрахунки проведені позивачем за період порушення - 1297 днів, від суми боргового зобов'язання в розмірі 144 610,22грн.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
VІ. Судові витрати.
Згідно ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь платника судового збору - Одеської обласної прокуратури, слід стягнути судовий збір в розмірі 3 664,71грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76,141,259,263-265,268, 279,280-283 ЦПК України,
Позовні вимоги прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області безпідставно збережені кошти пайової участі в розмірі 144 610,22грн., інфляційне збільшення в розмірі 84299,82 грн., 3% річних в розмірі 15 403,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 3664,71грн.
Учасники справи:
Позивач:
Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області, ел. пошта 04379746fss@gmail.com, тел. 380487889209, адреса вул. Степна, 4, с. Фонтанка, Одеський район, Одеська обл., 67571, ЄДРПОУ 04379746
Відповідач:
ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_1 .
Заочне рішенням може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання рішення суду.
Рішення суду складено 12 травня 2026р.
Суддя