Справа № 522/27509/25
Провадження № 2/522/4290/26
07 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Донцової Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" про стягнення заборгованості,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" про стягнення заборгованості.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2026 відкрито провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 10.03.2026.
У судове засідання 10.03.2026 сторони не з'явились, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
На адресу суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 09.03.2026 від представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Розгляд справи відкладено на 07.05.2026 у зв'язку з неявкою учасників справи.
На адресу суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 17.03.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.
На адресу суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 27.04.2026 від відповідача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на те, що відповідач перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України.
У судове засідання 07.05.2026 з'явився відповідач - ОСОБА_1 . Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом, клопотання та заяви не подавали.
У судовому засіданні відповідач просив суд зупинити провадження у справі № 522/27509/25, з огляду на його перебування на військовій службі у складі Збройних Сил України. Заявник також повідомив, що не отримував позовну заяву, із матеріалами справи не ознайомлювався, внаслідок перебуванн на військовій службі не має можливості прибувати у судові засідання та здійснювати свій захист.
Суд дійшов висновку про відсутність можливості розглянути справу 07.05.2026, оскільки відповідач повідомив, що не отримував позовну заяву, йому не відомі підстави позову і він просить надати можливість ознайомитись з позовною заяву. В той же час, у зв'язку із перебуванням на військовій службі відповідач не має можливості у подальшому прибувати у судові засідання та захищати себе.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався неодноразово без його переривання, востаннє Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 (справа № 640/21562/21, провадження № К/990/37503/22).
До клопотання про зупинення провадження у справі відповідач додав копію довідки від 05.05.2026, з якої вбачається, що старшина 1 статті ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .
У постанові від 12.11.2025 (справа № 754/947/22 провадження № 14-74цс25) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічні за змістом положення містяться також у пункті 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та у пункті 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Щодо тлумачення терміну «переведені на воєнний стан» Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Як уже зазначалося вище, Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов'язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові відступила від висновків щодо застосування приписів пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, сформульованих у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24). У наведених справах вирішувалися питання щодо зупинення провадження у справі за участю сторони, яка була військовослужбовцем.
Враховуючи, що відповідач надав суду докази його перебування на військовій службі, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач має реальну можливість брати участь у розгляді справи, наявні підстави для зупинення провадження у цивільній справі № 522/27509/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України у військовій частині, що переведена на воєнний стан.
Суд вважає за необхідне також роз'яснити, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, сторони не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження шляхом подання до суду відповідного клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 251, 253, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі № 522/27509/25 (провадження № 2/522/4290/26) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" про стягнення заборгованості - до припинення перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у складі Збройних Сил України у військовій частині, що переведена на воєнний стан.
Роз'яснити, що за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду провадження у справі може бути поновлене не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали суду складений 11.05.2026
Суддя Юлія ЧОРНУХА