Провадження № 22-ц/803/5154/26 Справа № 175/2127/25 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
12 травня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гавриленко Юлія Юріївна,
на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року, -
19.02.2025 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, в якому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуте майно, а саме грошові кошти у розмірі 100907,70 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про стягнення безпідставно набутих грошових коштів відмовлено.
27.02.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гавриленко Юлія Юріївна, надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 20000,00 грн, а також сплаченого судового збору.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно визнав платіж позивача «добровільним», незважаючи на наявні докази шахрайства (заява за ст. 190 КК України) та адміністративного примусу. Тому, на думку позивача, висновок суду про те, що позивач діяв недобросовісно та суперечливо повністю суперечить обставинам справи.
Зазначає, що орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку з апеляційним переглядом справи, становить 5000,00 грн.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.130-132, том 2).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.09.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №9289, ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності посвідченої Двірник І.В. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу від 08.12.2020 року за реєстровим №1787 від імені ОСОБА_3 (Продавець), продав земельну ділянку площею 2,0000 гектару, яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, Новоолександрівська сільська рада, кадастровий номер 1221486200:02:002:0008, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_4 (Покупець).
Згідно з договором оренди частини земельної ділянки від 05.03.2022 року, ОСОБА_5 , яка діє на підставі довіреності, що посвідчена Щетилова О.В., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу від 13.10.2021 року за реєстровим №9349, від імені ОСОБА_4 (Орендодавець) та ОСОБА_6 (Орендар) , уклали договір про передачу частини земельної ділянки, а саме: земельну ділянку з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 1221486200:02:002:0008, місце розташування земельної ділянки: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, Новоолександрівська сільська рада, у яка зі слів орендодавця є складовою земельної ділянки загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 1221486200:02:002:0008, місце розташування земельної ділянки: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, Новоолександрівська сільська рада.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки на території Новоолександрівської сільської ради від 25.07.2023 року, вбачається, що було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в с. Новоолександрівка, напроти земельних ділянок з кадастровими номерами 1221486200:05:012:0034 та 1221486200:05:012:0035. В ході обстеження земельної ділянки на місцевості, з'ясовано, що на земельній ділянці, яка зазначена на доданому до заяви графічному матеріалі, самовільно без надання дозвільних документів встановлений фундамент під огорожу, мощення на орієнтовну площу 0,0040 га. Крім того на земельній ділянці встановлена одноповерхова металева споруда та гараж. При цьому рішення про передачу запитуваної земельної ділянки в оренду не приймалось. Також комісія прийшла висновку щодо зобов'язання ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Згідно з рішенням Новоолександрівської сільської ради від 06.10.2023 року №3484-37/VІІІ, розглянувши заяву ОСОБА_7 від 12.06.2023 року, було відмовлено у формуванні земельної ділянки шляхом інвентаризації вул. Крайня біля земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:05:012:0034 в с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області для подальшого продажу права оренди на земельних торгах.
Відповідно до рішення Новоолександрівської сільської ради від 18.10.2023 року №277, розглянувши заяву ОСОБА_7 від 04.10.2023 року, у зв'язку з невідповідністю намірів щодо розташування тимчасової споруди містобудівній документації, ОСОБА_7 у реалізації намірів розміщення тимчасової споруди відмовлено.
Згідно договору підряду №90924 від 09.09.2024 року, ОСОБА_8 (Замовник) уклав договір з ТОВ «БК «Експрес-Плюс» (Підрядник) щодо наступних робіт: демонтаж паркана 12х36, демонтаж гаража (швидко-монтована будівля з металевих конструкцій) 7.8х12, демонтаж сарая 2х12, демонтаж плит паркана в основі сараю, демонтаж стяжки 7.8х15, за адресою Новоолександрівка, навпроти будівель по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 . Надані послуги були виконанні, що підтверджується актом надання послуг від 25.10.2024 року.
З листа Новоолександрівської сільської ради від 23.09.2024 року №2092/2-14, який направлявся ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, вбачається, що згідно з висновком про обстеження від 22.07.2024 року, виконаним ТОВ «Департамент землеустрою, містобудування та оцінки майна» при обстеженні об'єкту нерухомого майна, розташованого на самовільно зайнятій земельній ділянці в районі земельних ділянок з кадастровими номерами 1221486200:05:012:0034 та 1221486200:05:012:0035, площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 466 кв. м. Враховуючи викладене, орієнтовний розмір нанесених збитків громаді становить 466 кв. м. * 216,54 грн. = 100907,70 грн.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №802720007 від 27.09.2024 року, ОСОБА_1 перерахував 100907,70 грн Новоолександрівській сільській раді, в призначенні платежу зазначив: ЄРДР №120240415780000027 від 15.01.24 р. Відшкод. Мат. Шкоди заподіяної внасл. Їх самові. Заняття напроти буд. Вул. Крайня 14.
Також судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2025 року у справі №175/15137/24, (на яку послався у відзиві представник відповідача), кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України - закрито у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності. В ухвалі суду було встановлено, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, після вчинення кримінального правопорушення самовільна збудована споруда була демонтована та земельна ділянка від забудови звільнена, а потерпілому - Ноовоолександрівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області була повністю відшкодована шкода, яка пов'язана із самовільним використанням земельної ділянки.
У цій справі ОСОБА_1 здійснив переказ грошових коштів Новоолександрівській сільській раді, знаючи, що між ним та відповідачем відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) з відшкодування збитків, позивач добровільно сплатив кошти, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто, потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). При цьому позивач перерахував кошти відповідачу на його думку за відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. У призначені платежу позивач зазначав, що призначенням платежу є «ЄРДР №120240415780000027 від 15.01.24 р. Відшкод. Мат. Шкоди заподіяної внасл. Їх самові. Заняття напроти буд. Вул. Крайня 14». Так як позивач не був зобов'язаний перераховувати кошти внаслідок відсутності будь-яких договірних відносин із відповідачем, а також будь-яких інших зобов'язань, проте він здійснив цей платіж, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовісною.
Судом першої інстанції також враховано, що лист Новоолександрівської сільської ради від 23.09.2024 року №2092/2-14, направлявся до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, з зазначенням, що орієнтовний розмір нанесених збитків громаді становить 100907,70 грн та без зазначення обов'язку сплати відшкодування, а також те, що ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2025 року у справі №175/15137/24, кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України - закрито у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності та в ухвалі встановлено, що потерпілому - Ноовоолександрівській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області була повністю відшкодована шкода, яка пов'язана із самовільним використанням земельної ділянки.
Суд першої інстанції звернув увагу, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. Такий висновок наведений Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2024 року у справі №127/12240/22.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 100907,70 грн.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог не надано жодних належних та достатніх доказів безпідставного отримання коштів відповідачами та жоден із наданих позивачем документів не підтверджує доводи, які він зазначив у позові.
Як вбачається зі встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_1 здійснив переказ грошових коштів Новоолександрівській сільській раді в рамках кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України для відшкодування матеріальної шкоди.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гавриленко Юлія Юріївна, залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 12.05.2026 року.
Судді: