печерський районний суд міста києва
757/23401/26-к
1-кс-26688/26
30 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №62024100120000795 від 12.09.2024 року, -
29.04.2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024100120000795 від 12.09.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи клопотання, сторона обвинувачення вказує, що у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження за № 62024100120000795 від 12.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , який здійснював адвокатську діяльність на підставі свідоцтва право на заняття адвокатською діяльністю № 003889, виданого Радою адвокатів Одеської області від 17.07.2019 та начальник Макарівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.11.2020 та у невстановленому місці, визначили вчинення злочинів як основне джерело отримання коштів та матеріальних благ з метою особистого збагачення.
У той же час, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийняли рішення створити та очолити злочинну організацію для вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а також розробити план злочинної діяльності з метою власного незаконного збагачення внаслідок заволодіння правом власності на чуже майно шляхом обману (шахрайство) та вчинення правочинів з нерухомим майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання шляхом шахрайства.
З метою досягнення своєї протиправної мети, направленої на власне незаконне збагачення, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.11.2020, для забезпечення стійкості, керованості, дисципліни і тривалості запланованих злочинних дій та досягнення кінцевої мети злочинної організації, у різний час підшукали та залучили співучасників вчинення злочинів у складі злочинної організації, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а також довели до відома зазначених учасників злочинної організації план спільних злочинних дій та функції кожного члена при вчиненні кримінальних правопорушень у складі злочинної організації, спрямовані на досягнення цього плану.
Відповідно до вказаного злочинного плану, ОСОБА_8 як начальник Макарівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 мали забезпечити подання до Макарівського районного суду Київської області позовних заяв від імені останнього та ОСОБА_11 про стягнення заборгованості відповідно з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 за завідомо підробленими договорами позики.
При цьому, службова особа Макарівського районного суду Київської області, діючи як суддя, за результатом розгляду позовних заяв ОСОБА_7 та ОСОБА_11 мав забезпечувати ухвалення судових рішень на користь останніх про стягнення заборгованості за завідомо підробленими договорами позики відповідно з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
Разом з тим, ОСОБА_13 та ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з метою визначення об'єктів своїх кримінально протиправних дій мали підшуковувати нерухоме майно, власники яких померли або виїхали за межі території України, після чого, за задумом останніх необхідно було забезпечити внесення відомостей про ці об'єкти нерухомості до підроблених правовстановлюючих документів (договори дарування, договори купівлі - продажу), куди, також мали вноситись особисті дані відповідачів - боржників за завідомо підробленими договорами позики.
У подальшому, ОСОБА_8 , як начальник Макарівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, мав забезпечити відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих документів за рішеннями судді Макарівського районного суду Київської області та під час здійснення яких подавати до зазначеного суду відповідні заяви про звернення стягнення на майно боржників, подаючи при цьому зазначені вище завідомо підроблені правовстановлюючі документи.
Після задоволення суддею Макарівського районного суду Київської області вказаних заяв, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які мали виконувати функцію стягувачів у виконавчих провадженнях, відкритих Макарівським відділом Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на підставі рішень зазначеного судді та виконавчих документів, мали забезпечити реєстрацію на себе права власності на нерухоме майно, яке нібито належить відповідно ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
У подальшому, майно, здобуте внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, мало легалізовуватись ОСОБА_7 та ОСОБА_9 шляхом вчинення правочинів з таким майном, тобто відчужуватись третім особам.
Водночас, частина вказаного майна мала реалізовуватись під час торгів на майданчиках ДП «СЕТАМ».
ОСОБА_5 , як учасник злочинної організації відповідно до відведених йому функцій керівниками цієї злочинної організації підозрюється у вчиненні наступних дій: обіймаючи посаду головного державного виконавця Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час виконавчого провадження № НОМЕР_1 забезпечив звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3, квартиру АДРЕСА_4, квартиру АДРЕСА_5 квартиру АДРЕСА_6.
Завдяки діям, ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , вищевказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувались у злочинну організацію, склали, при цьому, єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам, з вищевказаним розподілом функцій між кожним її учасником, спрямованим на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , як її керівникам, свідомо погодившись виконувати їх вказівки.
Так, слідчий зазначає, що, 28.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Поташенкове Роздільнянського району Одеської області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру та вручене письмове повідомлення про те, що він підозрюється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, . 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Слідчий у клопотанні вказує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 та ч. 1 ст. 255 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад десять років.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби є можливим заходом, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, судовим розглядом встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000795 від 12.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.
28.04.2026, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Поташенкове, Роздільнянського району, Одеської області, громадянинуУкраїни, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, а саме: ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, . 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: показаннями свідка ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (приватний нотаріус), ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; протоколами обшуків; документами судових справ Макарівського районного суду Київської області № 370/660/21 та № 370/370/21; документами нотаріальних та реєстраційних справ, вилученими у приватних нотаріусів; документами отриманими під час здійснення виконавчих проваджень № 65678259 та №65330830; висновками за результатами проведення оціночно-будівельних експертиз; речовими доказами; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення, слідчим суддею встановлено, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_19 кримінального правопорушення, інкримінованого їй стороною обвинувачення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Так, органом досудового розслідування дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце свого фактичного проживання у нічний час з 22 год. 00 хв до 07 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вважає, що вагомість наявних доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, його вік та репутацію, аналізуючи зібрані в сукупності докази, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вище переліченим ризикам, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування саме такого виду запобіжного заходу, як домашній арешт у певний період доби.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у нічний час з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000795 від 12.09.2024 року, а саме до 28.06.2026 року включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне
провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись у будь-який спосіб з приводу обставин кримінального провадження із свідками та підозрюваними: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні, а також потерпілими;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1