печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16808/26-к
26 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання сторони кримінального провадження № 62024100130004096 від 30.11.2024 - старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62024100130004096 від 30.11.2024 - старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва прокурорів Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130004096 від 30.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, обіймаючи посаду оператора 2 відділення протитанкового взводу військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, о 22 годині 30 хвилин 06.10.2024 без поважних причин, без дозволу відповідних командирів (начальників), в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , дислоковану у АДРЕСА_1 , та до 12 години 24.03.2026 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби за наявності реальної можливості для цього.
24.03.2026 ОСОБА_5 затримано слідчим у м. Києві в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
25.03.2026 солдату ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2024 з додатками, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.03.2026, протоколом затримання ОСОБА_5 від 24.03.2026 та іншими матеріалами у їх сукупності.
На даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
З огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється солдат ОСОБА_5 , його особу та інші обставини, а саме існування ще двох кримінальних проваджень за вчинення такого ж кримінального правопорушення, існують ризики, що він буде продовжувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжить вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у якому підозрюється, незаконно перебуваючи як військовослужбовець за межами військової частини НОМЕР_1 , може вчиняти інші кримінальні правопорушення та незаконно вливати на свідків.
У разі застосування до солдата ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, орган досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.
Слідчий посилається на те, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо клопотання, в його задоволенні просили відмовити.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва прокурорів Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130004096 від 30.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
25.03.2026 солдату ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчим у клопотанні та доданих до клопотання документах, а також прокурором у судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Також, слідчий суддя враховує, що стороною захисту не доведено та в судовому засіданні не встановлено обставин, які б спростовували доводи сторони обвинувачення, та не надано будь-яких доказів, щодо неможливості перебування підозрюваного під вартою.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи роль підозрюваного у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та характер його вчинення.
Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Враховуючи викладене, слідчий приходить до висновку про задоволення клопотання в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 23.05.2026 року, без визначення розміру застави, із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1