справа №369/7035/26 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/4128/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
05 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111050000087 від 14 квітня 2026 року,-
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року у задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовлено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прокоп?ївськ Кемеровської області, рф, українця, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) діб, тобто до 12 червня 2026 року (включно).
Покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) діб, тобто до 12 червня 2026 року (включно), наступні обов'язки:
- не відлучатися з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. з місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_7 звільнено з-під варти в залі судового засідання.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Уважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою.
04 травня 2026 року до суду надійшли доповнення до апеляційної скарги від прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , в яких остання зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Звертає увагу нате, що потерпіла є неповнолітньою та правопорушення вчинено у світлу пору доби, своїми діями підозрюваний ОСОБА_7 здійснив грубе порушення правил дорожнього руху, а саме усвідомлюючи, що наближається до пішохідного переходу, проігнорував факт зупинки транспортних засобів, які рухались попереду, не обрав безпечну швидкість та виконав обгін, внаслідок якого здійснив наїзд на неповнолітню потерпілу, спричинивши останній тяжкі тілесні ушкодження та визвавши суспільне обурення та резонанс.
Вказує, що при постановленні ухвали слідчим суддею не в повній мірі враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також наявність передбачених статтею 177 КПК України ризиків, які встановлені матеріалами кримінального провадження.
На переконання прокурора, слідчим суддею не в повній мірі враховано, що на даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не завершено, а тому ризики, передбачені статтею 177 КПК України, є актуальними та реальними.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний ОСОБА_7 , не будучи ізольованим від суспільства, усвідомлюючи невідворотність покарання та тяжкість наслідків кримінального правопорушення (тяжких тілесних ушкоджень потерпілого), може вчинити ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також зауважує, що підозрюваний має різні місця проживання (реєстрації та фактичного перебування), що свідчить про можливість зміни місця знаходження.
На переконання органу досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_7 може знищити або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, враховуючи, що на даний час досудове розслідування триває, не всі докази зібрані та досліджені; незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки підозрюваному може бути відоме місце проживання потерпілої сторони та місце проходження лікування, а також йому можуть бути відомі особи можливих свідків, яких ще не допитано в рамках кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Уважає, що застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби не здатний належним чином забезпечити його процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга з доповненнями прокурора підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділенням розслідування злочинів у сфері транспорту Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111050000087 від 14 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 14 квітня 2026 року, близько 18 год. 50 хв., ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною дороги по вул. Університетська м. Ірпінь Бучанського району Київської області поблизу будинку 25Д у напрямку від вул. Київська до вул. Північна, діючи у порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року, з подальшими змінами, згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а також, порушуючи вимоги пункту 18.4 Правил дорожнього руху, відповідно до яких «якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», проявив злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала ділянку дороги по нерегульованому пішохідному переходу з права на ліво відносно руху транспортного засобу.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження: попередній діагноз перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, забійна рана волосяної частини голови, струс головного мозку.
Грубе порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3 б), 18.4 Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
14 квітня 2026 року о 23 годині 01 хвилин ОСОБА_7 затримано працівниками поліції Бучанського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київській області в порядку статті 208 КПК України.
15 квітня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
16 квітня 2026 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111050000087 від 14 квітня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року у задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовлено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прокоп?ївськ Кемеровської області, рф, українця, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) діб, тобто до 12 червня 2026 року (включно).
Покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) діб, тобто до 12 червня 2026 року (включно), наступні обов'язки:
- не відлучатися з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. з місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_7 звільнено з-під варти в залі судового засідання.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що органом досудового розслідування не доведено неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
З таким висновком колегія суддів не погоджується.
Як убачається зі змісту частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до пункту «с» статті 5 Конвенції законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Особа, обвинувачувана у вчиненні злочину, має бути завжди звільнена до суду, за винятком випадків, коли Держава може довести, що існують «істотні і достатні» причини для обґрунтування безперервного утримання під вартою».
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався не в повному обсязі.
Дійшовши висновку про недоведеність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: протоколом огляду місця ДТП від 14 квітня 2026 року; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 14 квітня 2026 року; протоколом огляду відеозапису від 15 квітня 2026 року, а також іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, у сукупності.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у своєму клопотанні слідчий, а також прокурор у судовому засіданні не довели, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
А також дійдено висновку, що слідчим та прокурором належним чином не обґрунтовано жодного ризику, який би давав достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України.
Слідчим суддею також враховано під час розгляду клопотання слідчого дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність у нього родини.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та конкретних обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, наведеним слідчим у клопотанні, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.
Разом з тим, колегію суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, ступінь суспільної небезпеки, не врахував тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та конкретні обставини його вчинення, не співставив існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки, з реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту в нічний час доби впевненість у тому, що ОСОБА_7 не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
До того ж, як установлено колегією суддів, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, зокрема, можливості підозрюваного ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що на даний час досудове розслідування триває, не всі докази зібрані та досліджені; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ураховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, оскільки, на думку колегії суддів, вказаний запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи колегія суддів уважає недостатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про який порушує питання прокурор в апеляційній скарзі.
Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора з наведених підстав.
Викладені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи про те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, не свідчить про неможливість застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора з наведених підстав.
Як під час розгляду судом першої інстанції клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, так і під час апеляційного розгляду, органом досудового розслідування не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та конкретних обставин інкримінованого йому злочину, інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, наведеним слідчим у клопотанні, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.
За таких обставин, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування, а саме до 12 червня 2026 року (включно).
Керуючись статтями 176-178, 181, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 з доповненнями - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111050000087 від 14 квітня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 286 КК України - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прокоп?ївськ, Кемеровської області, рф, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) діб, тобто до 12 червня 2026 року (включно).
Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стоком на 59 (п'ятдесят дев'ять) діб, тобто до 12 червня 2026 року (включно), наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4