04.05.2026 Справа №607/22346/24 Провадження №1-кс/607/2454/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 дистанційно - в режимі відеоконференції, у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №12024211040000874 (ЄУН - 607/22346/24), -
встановив:
Захисник ОСОБА_4 заявив відвід судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024211040000874, ЄУН - 607/22346/24 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст.382 КК України. У заяві зазначено, що в межах цього кримінального провадження суд неодноразово накладав на обвинуваченого грошові стягнення за неприбуття в судові засідання, які вирішував в день неявки, не дочекавшись пояснень обвинуваченого і без належного попереднього дослідження доказів поважності причин неприбуття. Загальна сума таких стягнень становить 12 112 грн., що перевищує мінімальний розмір основного стягнення у виді штрафу, який становить 8500 грн. Таким чином, до постановлення вироку суд застосував до обвинуваченого істотний майновий примус у розмірі, що перевищує мінімальний штраф передбачений санкцією ч.1 ст.382 КК України. Вказані обставини в сукупності з іншими діями судді об'єктивно створюють враження сформованого наперед негативного ставлення до обвинуваченого ще до ухвалення вироку. Ухвалою від 13 березня 2026 року суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про визнання доказів очевидно недопустимими, визнання обвинувального акта таким, що поданий після строків досудового розслідування та закриття кримінального провадження. В ухвалі зазначено про нібито належне повідомлення обвинуваченого 22 липня 2024 року про завершення досудового розслідування і визнано, що після цього у сторони обвинувачення залишалося дев'ять днів процесуального строку. Суд зазначив, що під час досудового розслідування захисник не був залучений, оскільки ордер і договір з'явилися лише у 2025 році. Суд не надав належної оцінки долученому стороною захисту аудіо запису телефонної розмови адвоката з слідчим і начальником слідства, який стверджує, що орган досудового розслідування був обізнаний про волевиявлення обвинуваченого не брати участі у процесуальних діях без адвоката та про звернення саме до адвоката ОСОБА_4 . Натомість, вказане питання було зведене лише до формального посилання на ст.50 КПК України і до висновку, що під час досудового розслідування захисник не був залучений. Це суперечить практиці Верховного Суду, яка сформована у постановах ККС ВС від 22 лютого 2022 року у справі №543/1309/19; 24 жовтня 2022 року у справі №216/4805/20; 09 квітня 2024 року у справі №523/6392/22; 15 травня 2024 року у справі №730/973/20; 27 листопада 2023 року у справі №464/472/22. Вищевказані обставини, а також намір суду негайно перейти до допиту обвинуваченого та завершити судовий розгляд об'єктивно створює сумнів у неупередженості головуючого судді.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявлений відвід підтримав з підстав зазначених у заяві.
Прокурор ОСОБА_3 щодо задоволення заяви про відвід заперечив, пояснивши, що не доведено наявності підстав передбачених ст.75 КПК України для відводу судді. Судом обгрунтовано накладено грошові стягнення на обвинуваченого ОСОБА_6 . Прибувши в судове засідання обвинувачений ОСОБА_6 не надавав суду доказів поважності неприбуття на виклик суду. Стороною захисту не подавалися клопотання про скасування ухвал суду про накладення грошового стягнення. Обвинувальний акт скеровано до суду 16 жовтня 2024 року. Сторона захисту заявляла клопотання про закриття кримінального провадження в порядку передбаченому п.10 ч.1 ст.284 КПК України, але судом відмовлено у його задоволенні. На стадії досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження не містилося жодних доказів про те, що обвинувачений має захисника. Обвинуваченим ОСОБА_6 під час судового розгляду надано три довідки, які видані КНП Старокостянтинівський ЦПМСД. Одна із довідок не містить дати видачі, інші довідки видані 19.01.2025 року та 21.11.2025 року. У зв'язку з наведеним було подано запит на ім'я керівника КНП Старокостянтинівський ЦПМСД про надання інформації чи звертався ОСОБА_6 в 2025-2026 роках за медичною допомогою до цієї установи і чи перебував на лікуванні. У відповіді зазначено, що ОСОБА_6 звертався до КНП Старокостянтинівський ЦПМСД лише 25 вересня 2025 року, при цьому консультація пацієнта проводилася засобами зв'язку. Вважає, що таким чином сторона захисту намагається ввести суд в оману та зловживає правом на відвід.
Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумній у його неупередженості.
Судом встановлено, що грошові стягнення відповідно до ухвал суду від 06 березня 2025 року, 13 листопада 2025 року та 21 листопада 2025 року накладено на підставі клопотань прокурора ОСОБА_3 , в порядку передбаченому ст.146 КПК України, тобто негайно після їх заявлення.
У відповідності до ч.1 ст.147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Отже, сторона захисту не позбавлена права звернутися до суду який постановив ухвали з клопотаннями про скасування грошових стягнень.
Крім цього, захисник ОСОБА_4 пояснив, що має намір оскаржити ухвали про накладення грошових стягнень на обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційному порядку разом з вироком суду.
Норми КПК України, які регулюють порядок розгляду відводу не передбачають, що суд, який розглядає відвід вправі перевіряти законність прийнятих рішень судом, якому заявлено відвід, аналізувати порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні.
Предмет законності постановлених ухвал судом під головуванням суддею ОСОБА_5 , в тому числі ухвали про відмову у задоволенні будь-яких клопотань, не підлягає дослідженню в межах розгляду заяви про відвід і не може слугувати підставою для його відводу.
Порушення норм матеріального та/або процесуального права при прийнятті судових рішень під час і за результатами розгляду кримінального провадження може бути предметом перегляду суду апеляційної та касаційної інстанції.
Постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції ухвали до прийняття судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків визначених цим Кодексом. Крім цього, сторона захисту має право включити заперечення проти таких ухвал до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Згідно з п. 66 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень судді повинні мати незаперечну свободу вирішувати справи безсторонньо, керуючись власним сумлінням та тлумаченням фактів, а також у відповідності до чинного законодавства (Рекомендація № R (94) 12, Принцип I (2)(d)).
Отже, рішення суду не можуть оцінюватися як ознака упередженості. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про наявність сумнівів в неупередженості судді ОСОБА_5 при розгляді справи, чи наявність інших обставин передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України, не встановлено, а тому заява про відвід до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 75, 80, 81 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №12024211040000874, ЄУН - 607/22346/24, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1