Справа № 752/10823/26
Провадження №: 1-кс/752/3676/26
07.05.2026 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
скаржника/потерпілої ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 , на постанову дізнавача Голосіївського УП ГУНП в м. Києві про відмову в задоволенні клопотання про виправлення кваліфікації у кримінальному провадженні №12026105010000310 від 17.04.2026 -
У провадження Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , на постанову дізнавача Голосіївського УП ГУНП в м. Києві від 22.04.2026 про відмову в задоволенні клопотання про виправлення кваліфікації у кримінальному провадженні №12026105010000310 від 17.04.2026.
Свою скаргу скаржник мотивує тим, що у провадженні Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12026105010000310, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 17.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку розслідування була ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2026 у справі №752/8277/26.
Заявник зазначає, що вказаною ухвалою суду зобов'язано внести відомості до ЄРДР за її заявою від 27.03.2026 у якій викладено обставини злочинів, передбачених ст.ст. 139, 140, 366 та 367 КК України.
Однак, як вбачається з витягу з ЄРДР, відомості були внесені лише 17.04.2026 та лише за ст. 356 КК України (Самоправство), це на думку скаржника, є прямим порушенням ухвали суду та умисним звуженням предмету розслідування.
22.04.2026 дізнавачем ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у задоволенні її клопотання щодо зміни кваліфікації та проведення слідчих дій.
Зважаючи на викладене скаржник просить:
-скасувати постанову дізнавача Голосіївського УП ГУНП в м. Києві від 22.04.2026 про відмову в задоволенні клопотання;
-зобов'язати посадових осіб Голосіївського УП ГУНП в м. Києві привести правову кваліфікацію у кримінальному провадженні №12026105010000310, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 17.04.2026 у відповідність до ухвали суду від 09.04.2026. додавши ст.ст. 139, 140, 366, 367 КК України;
-встановити судовий контроль за виконанням цієї ухвали (згвдно ст. 307 КПК України), зобов'язавши поліцію надати звіт про виконання протягом 5 днів.
У судовому засіданні скаржника просила скаргу задовольнити, з підстав зазначених у скарзі. Також, заявила клопотання про долучення до матеріалів скарги додаткових доказів щодо стану свого здоров'я та обставин лікування на обґрунтування вимог своєї скарги в частині додаткової кваліфікації.
Представник ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, будучи неодноразово належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув.
В силу ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення дії, чи бездіяльність яких оскаржується не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги та вислухавши доводи скаржника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 5, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: зокрема про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Встановлено, що у провадженні у провадженні ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12026105010000310, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 17.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.
Підставою для початку розслідування була ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2026 у справі №752/8277/26 про зобов'язання внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 139, 140, 366, 367 КК України та розпочати досудове розслідування.
В супереч твердженням скаржника ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2026 у справі №752/8277/26 провадження №1-кс/752/2807/26 зобов'язано уповноважених службових осіб Голосіївського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 27.03.2026 про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована в ЄО№20022, однак, вказана ухвала не визначала правової кваліфікації, за якими саме статтями КК України мають бути внесені вказані відомості.
Вказане вбачається логічним оскільки, слідчий суддя, діючи в межах, наданих Кримінальним процесуальним Законом повноважень, не може надавати вказівки конкретним особам щодо вчинення конкретних дій. У такому випадку порушується принципи верховенства права та дискреційних повноважень органу, який повинен прийняти певне рішення на власний розсуд.
В подальшому ОСОБА_3 звернулася 23.04.2026 до Голосіївської окружної прокуратури міста Києва із заявою про невиконання ухвали суду та невірної кваліфікації злочину у кримінальному провадження №12026105010000310, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 17.04.2026.
Листом заступника керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва від 27.04.2026 №43-3864ВИХ-26 вказану скаргу було надіслано на виконання до ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.
Аналогічне клопотання надійшло до ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві та постановою дізнавача ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 22.04.2026 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12026105010000310, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 17.04.2026 з підстав того, що на даному етапі досудового розслідування не вбачається достатніх підстав для зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення у задоволення клопотання було відмовлено.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, зокрема, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні положення відображені і у частині 5 статті 38 КПК України щодо зобов'язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно з частиною 2 статті 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю.
Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, держава зобов'язана гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що також опосередковано вимагає наявності будь якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним.
Згідно із ст. 40- 1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Дізнавач уповноважений:
1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам;
4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
5) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
6) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Дізнавач зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі. Невиконання дізнавачем законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення дізнавача від проведення дізнання.
Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
В оскаржуваній постанові дізнавача наведено лише загальний перелік статей КПК України, щодо збирання доказів, процесуальних рішень та строків і порядку розгляду клопотань, мотиви прийняття рішення зводяться до суб'єктивної оцінки стадії досудового розслідування. Водночас очевидним є те, що у заяві скаржника не йшла мова про самоправство, а йшлося про ряд дій/бездіяльності, які на думку скаржника носять ознаки зовсім інших кримінальних правопорушень.
З огляду на зазначене слідчий суддя дійшов висновку, що прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання скаржника про внесення змін до правової кваліфікації у кримінальне провадження №12026105010000310, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 17.04.2026 можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки дізнавачем доводів скаржника та доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановлється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов'язано припинити певну дію, зобов'язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що вимога особи, яка подала скаргу про скасування постанови дізнавача ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 22.04.2026 про відмову в задоволенні клопотання, ґрунтується на нормах закону та підлягає задоволенню.
Разом із тим, вимога щодо зобов'язання посадових осіб Голосіївського УП ГУНП в м. Києві привести правову кваліфікацію у кримінальному провадженні №12026105010000310, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 17.04.2026 у відповідність до ухвали суду від 09.04.2026, додавши ст.ст. 139, 140, 366, 367 КК України не відповідає вимогам закону, оскільки як уже зазначалося слідчий суддя, діючи в межах, наданих Кримінальним процесуальним Законом повноважень, не може надавати вказівки конкретним особам щодо вчинення конкретних дій.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 22, 219, 284, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 , на постанову про відмову в задоволенні клопотання про виправлення кваліфікації у кримінальному провадженні №12026105010000310 від 17.04.2026 - задовольнити частково.
Постанову дізнавача ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 22.04.2026 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12026105010000310 від 17.04.2026 - скасувати.
Зобов'язати уповноважену особу ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12026105010000310 від 17.04.2026 повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 23.04.2026 про зміну правової кваліфікації у кримінальному провадженні №12026105010000310 від 17.04.2026, в порядку та у строки, визначені статтею 220 КПК України та прийняти за результатами розгляду відповідне процесуальне рішення.
Про результати виконання ухвали слідчого судді повідомити суд.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Слідчий суддя: ОСОБА_1