Іменем України
04.05.2026 Справа №607/690/26 Провадження №2/607/2707/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю: секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,
представника позивача адвоката Присяжнюк М.О.,
представника відповідача адвоката Білик Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
І. Описова частина
1. Стислий виклад позиції позивача
12.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що у період з 11.11.2020 до 06.10.2025 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказала, що дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивач забезпечує дитину продуктами харчування, одягом, ліками, сплачує кошти за дитячі товари, організовує розвиток дитини. Відповідач у добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча має для цього реальну можливість, оскільки офіційно працевлаштований та має стабільний дохід.
За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
10.02.2026 представник позивача адвокат Присяжнюк М.О. через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що запропоновані відповідачем аліменти у розмірі 1/10 частки доходу не відповідають нормам чинного законодавства та суперечать інтересам дитини. Вказала, що витрати на лікування відповідача не можуть здійснюватися за рахунок позбавлення дитини належного матеріального забезпечення. Відтак інтереси дитини мають пріоритет порівняно з інтересами працездатного батька. Зауважила, що відповідач є власником гаража, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2946282661040), та двох транспортних засобів, що має враховуватися при визначенні розміру аліментів згідно з ч. 1 ст. 182 СК України. Поряд з цим наявність у відповідача боргового зобов'язання за кредитним договором № 4000008483 від 01.07.2025, укладеного із АТ «ОТП Банк», загальним розміром 879114,90 грн, свідчить про те, що банк визнав відповідача фінансово спроможним, платоспроможним і таким, що має стабільний дохід.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
09.02.2026 представник відповідача адвокат Білик Л.С. через систему «Електронний суд» подала відзив, в якому відповідач позов визнав частково. Відзив мотивований тим, що відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи та несе фінансові витрати, пов'язані з лікуванням. Крім цього, у відповідача наявне боргове зобов'язання за кредитним договором № 4000008483 від 01.07.2025, укладеним із АТ «ОТП Банк», у розмірі 879114 грн. Також відповідач орендує для проживання житло, вартість оренди якого становить 12000 грн щомісячно. Зауважила, що додана до позовної заяви щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює доходи за 2023 рік, а тому ці дані слід сприймати скептично у зв'язку з їх застарілістю.
При цьому статус учасника бойових дій відповідача надає дитині право безкоштовно харчуватися в дошкільному закладі, вихованцем якого вона є. Указане свідчить про певне зменшення витрат на утримання дитини, які несе позивач.
За таких підстав відповідач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
17.02.2026 представник відповідача адвокат Білик Л.С. через систему «Електронний суд» подала заперечення, в яких додатково вказала, що відповідач отримує пенсію по інвалідності в розмірі 21799,43 грн на місяць, а також з 01.04.2024 працює в ТзОВ «Форвард-орто» на посаді техніка-протезиста-ортезиста та його середньомісячний дохід становить 75385 грн.
Відтак аліменти в розмірі 1/10 частки від всіх видів доходів відповідача будуть становити приблизно 10000 грн на місяць.
Зауважила, що 24.12.2025 позивач придбала квартиру вартістю 2526018 грн.
3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
14.01.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
04.05.2026 усними ухвалами, занесеними до протоколу судового засідання, поновлено сторонам процесуальний строк для надання доказів та прийнято додаткові докази, надані представниками сторін.
4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні
04.05.2026 у судовому засіданні представник позивача адвокат Присяжнюк М.О. позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, та просила позов задовольнити повністю. Пояснила, що дитина відвідує заняття з англійської мови та плавання. Середній розмір витрат, що несе позивач на утримання дитини, становить щомісячно приблизно 20000-30000 грн. При цьому розмір доходу позивача становить приблизно 20000 грн на місяць, а тому позивачу надають матеріальну допомогу її батьки. Не заперечувала, що позивач набула у власність квартиру. Однак пояснила, що таке майно набуте унаслідок спору про поділ майна подружжя. Натомість відповідачу залишено у власність гараж, 2 автомобілі. Також відповідач ще є власником 2 земельних ділянок і квартири.
04.05.2026 у судовому засіданні представник відповідача адвокат Білик Л.С. позов визнала частково з підстав, викладених у відзиві та запереченні, та просила позов задовольнити частково. Пояснила, що відповідач спілкується із сином, проводить із ним час та частково купує йому одяг, взуття тощо. Вказала, що відповідач звільнився та станом на даний час розмір його доходу складається лише з пенсії і становить приблизно 24000 грн. При цьому у зв'язку із пораненням відповідач проходить лікування та потребує майбутнього операційного втручання, що потребує додаткових витрат. Пояснила, що відповідач володіє квартирою, яка ще не приватизована і в якій відсутній ремонт, а тому відповідач не може там проживати і орендує інше житло.
04.05.2026 у судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, не з'явилися, однак беруть участь у судовому процесі через своїх представників.
ІІ. Мотивувальна частина
1.Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
У період з 11.11.2020 до 06.10.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.10.2025 у справі № 607/18393/25.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 сторони є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади № 2026/003436725 та № 2026/003440022 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 464356628 від 16.02.2026 ОСОБА_1 є власницею квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки про доходи № 64 від 20.03.2026 ОСОБА_1 працевлаштована в Західноукраїнському національному університеті. Розмір її доходу за період з 01.09.2025 до 28.02.2026 становить 121664,74 грн.
Відповідно до довідки Тернопільського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 28 Тернопільської міської ради № 03 від 15.01.2026 ОСОБА_3 є вихованцем закладу дошкільної освіти та харчується безкоштовно у зв'язку із тим, що його батько ОСОБА_2 є учасником бойових дій.
Згідно із щорічною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розмір доходу ОСОБА_2 за 2023 рік становить 513580 грн. Також з указаної декларації встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить рухоме та нерухоме майно.
Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 457080006 від 17.12.2025 ОСОБА_2 є власником гаража № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (Філія ГСЦ МВС) за ОСОБА_2 зареєстровані два транспортні засоби, а саме: автомобіль марки та моделі «Peugeot 5008», 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , та автомобіль марки та моделі «Peugeot 5008», 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 .
Згідно із довідкою про доходи № 00000000025 від 17.02.2026 ОСОБА_2 працевлаштований у ТОВ «Форвард-Орто» з 01.04.2024. Розмір його доходу за період з 01.01.2025 до 31.12.2025 складає 1174841,89 грн.
Згідно із наказом ТОВ «Форвард-Орто» № 53-К-0000000327 від 06.04.2026 трудовий договір з ОСОБА_2 припинений.
Також відповідно до витягу з трудової книжки ОСОБА_2 06.04.2026 здійснено запис про звільнення останнього.
Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.01.2025 до 31.12.2025 на рахунок ОСОБА_2 надійшли пенсійні виплати у сумі 257843,16 грн.
Відповідно до посвідчення № НОМЕР_5 від 05.09.2023 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Згідно із первинною медичною картою від 09.12.2022 ОСОБА_2 отримав вогнепальне осколкове черепно-мозкове поранення в лобній ділянці голови.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 256/с-НПУ від 12.06.2023 ОСОБА_2 унаслідок поранення визнано непридатним до проходження служби в органах поліції.
З виписок із медичної картки амбулаторного хворого встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово проходив лікування та обстеження у медичних закладах.
Відповідно до кредитного договору № 4000008483 від 01.07.2025 ОСОБА_2 є позичальником грошових коштів у сумі 879334,90 грн. Графіком платежів до указаного договору визначено, що строк погашення кредиту становить до 01.07.2032.
Згідно із договором оренди житлового приміщення від 25.01.2026 ОСОБА_2 є орендарем житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . Розмір орендної плати становить 12000 грн щомісячно.
2. Норми права, які застосував суд
Частина 1 ст. 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками дитини регулюються главою 15 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов'язок є рівним для обох батьків і покладається на них, не зважаючи на те, з ким із батьків проживає дитина (ст. 180 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років становить 2817 грн.
Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд
Судом встановлено, що неповнолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Саме позивач забезпечує повсякденні потреби дитини, пов'язані з її харчуванням, одягом, медичним забезпеченням, розвитком та доглядом.
Суд враховує, що відповідно до положень ст. 180 СК України обов'язок щодо утримання дитини є рівним для обох батьків та не залежить від факту перебування у шлюбі чи спільного проживання з дитиною. При цьому визначальним критерієм при вирішенні спору щодо аліментів є забезпечення найкращих інтересів дитини та її гармонійного розвитку.
Як встановлено судом, між сторонами відсутня домовленість щодо належного матеріального забезпечення дитини, а добровільна допомога відповідача не має систематичного та визначеного характеру, що обґрунтовує необхідність судового захисту прав дитини шляхом стягнення аліментів у примусовому порядку.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що ним періодично придбавались дитині одяг, взуття та інші речі, оскільки такі обставини самі по собі не свідчать про належне та стабільне виконання обов'язку щодо утримання дитини в розумінні положень сімейного законодавства.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із сукупності обставин, передбачених ч. 1 ст. 182 СК України.
Так, судом встановлено, що дитина є малолітньою, потребує постійного матеріального забезпечення, належного харчування, одягу, медичного догляду та умов для фізичного й інтелектуального розвитку. Представник позивача пояснила, що дитина відвідує заняття з англійської мови та плавання. Хоча позивач не надала письмових доказів на підтвердження конкретного розміру щомісячних витрат на дитину, суд ураховує загальновідомий характер витрат, необхідних для забезпечення належного розвитку дитини відповідного віку в сучасних соціально-економічних умовах.
При цьому суд бере до уваги, що сама лише відсутність детального документального підтвердження всіх щоденних витрат на дитину не може свідчити про відсутність таких витрат або звільняти іншого з батьків від обов'язку брати участь у належному матеріальному забезпеченні дитини.
Так, відповідно до наданих доказів позивач працевлаштована та отримує стабільний дохід у розмірі приблизно 20277 грн. Разом із тим основний обсяг повсякденних витрат, пов'язаних із проживанням і вихованням дитини, несе саме позивач як особа, з якою проживає дитина. При цьому суд приймає до уваги, що харчування дитини у дошкільному закладі є безкоштовним.
Щодо матеріального становища відповідача суд встановив, що останній є особою з інвалідністю 3 групи та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 21799,43 грн. Разом із тим сама по собі наявність інвалідності 3 групи не свідчить про повну чи істотну втрату працездатності та не звільняє особу від обов'язку утримувати дитину.
Навпаки, матеріалами справи підтверджується, що відповідач тривалий час після отримання поранення був офіційно працевлаштований у ТОВ «Форвард-Орто», де отримував значний стабільний дохід. Середньомісячний розмір його доходу за 2025 рік становив близько 97000 грн. Указане свідчить про наявність у відповідача професійної працездатності, можливості здійснювати трудову діяльність та отримувати дохід, незважаючи на стан здоров'я.
Суд враховує, що відповідач звільнився з роботи 06.04.2026, тобто вже під час розгляду цієї справи. При цьому будь-яких належних та допустимих доказів того, що таке звільнення було обумовлене об'єктивною неможливістю продовжувати трудову діяльність за станом здоров'я, суду не надано.
Так само матеріали справи не містять належних доказів того, що відповідач потребує невідкладного оперативного втручання або несе значні постійні витрати на лікування. Надані суду медичні документи підтверджують факт поранення, проходження лікування та призначення окремих лікарських засобів, однак не містять відомостей щодо вартості лікування, регулярності відповідних витрат, необхідності проведення операції чи неможливості відповідача працювати.
Відтак суд дійшов висновку, що наявність у відповідача інвалідності та перенесеного поранення є обставинами, які підлягають урахуванню при визначенні розміру аліментів, однак самі по собі не свідчать про неможливість відповідача брати належну участь в утриманні дитини.
Оцінюючи доводи відповідача щодо наявності кредитних зобов'язань та витрат на оренду житла, суд виходить із того, що такі витрати є наслідком цивільно-правових рішень самого відповідача та не можуть мати пріоритет над обов'язком батька забезпечувати належне утримання власної дитини.
При цьому суд враховує, що кредитний договір укладений відповідачем добровільно для забезпечення власних потреб, а доказів того, що кредитні кошти були використані в інтересах дитини або сім'ї, матеріали справи не містять.
Також суд бере до уваги, що відповідач є власником нерухомого майна та транспортних засобів, що свідчить про наявність у нього певного рівня матеріального забезпечення та майнової спроможності.
Разом із тим суд враховує і ту обставину, що позивач також має стабільний дохід та нерухоме майно, а тому обов'язок щодо утримання дитини повинен покладатися на обох батьків пропорційно їхнім можливостям.
Суд не погоджується з доводами відповідача про доцільність визначення аліментів у розмірі 1/10 частки доходу, оскільки такий розмір аліментів не забезпечуватиме належного рівня матеріального забезпечення малолітньої дитини та не відповідатиме принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.
При цьому суд враховує, що сам відповідач у заявах по суті справи зазначав, що 1/10 частка його доходу за умови наявності заробітної плати становила приблизно 10000 грн щомісячно, та не стверджував про надмірність такого розміру утримання для забезпечення потреб дитини.
Водночас суд вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів у частці 1/4 доходу є надмірним з огляду на необхідність дотримання балансу між інтересами дитини та матеріальними можливостями платника аліментів, ураховуючи стан здоров'я відповідача, наявність у нього витрат на оренду житла та відсутність належних доказів особливих чи надмірних витрат на дитину.
ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, ураховуючи вік дитини, її потреби, матеріальне становище сторін, працездатність відповідача, наявність у нього майна, принцип рівності обов'язків батьків щодо утримання дитини та необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що справедливим, співмірним та достатнім розміром аліментів у цій справі аліменти у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно. але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
IV. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Ураховуючи, що даний позов задоволено частково на 80% від заявленої суми, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 80% судового збору у сумі 1064,96 грн, а 20% судового збору у сумі 266,24 грн необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві позивач вказала, що докази понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
За таких підстав суд вважає за необхідне згідно зі ст. 246 ЦПК України призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
Керуючись ст. 2, 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 12.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Судовий збір у сумі 266 (двісті шістдесят шість) гривень 24 копійки компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених позивачем та пов'язаних з розглядом справи судових витрат на 14.05.2026 на 12 год. 30 хв. у залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за адресою: вул. Котляревського, буд. 34, м. Тернопіль.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Представник позивача: адвокат Присяжнюк Мар'яна Олександрівна, місцезнаходження: вул. Чорновола, буд. 1А, офіс 43, м. Тернопіль.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Представник відповідача: адвокат Білик Людмила Станіславівна, місцезнаходження: вул. За Рудкою, буд. 33, офіс 105, м. Тернопіль.
Суддя І. В. Марциновська
Повне судове рішення складене 11.05.2026.