Справа № 522/3255/19
Номер провадження 2-з/522/283/26
про забезпечення позову
04 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Науменко А.В.
за участю секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.,
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-
ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Бурлаченко Ігоря Володимировича, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію, та скасування запису про державну реєстрацію права власності.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду м. Одеси Шенцевій О.П.
Рішенням суду від 23.11.2021 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27.11.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 13.03.2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27.11.2025 року в частині позовних вимог:
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції;
ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - залишити без змін;
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Бурлаченка Ігоря Володимировича, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.
17.04.2026 ухвалою суду прийнято до провадження цивільну справу в частині за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, встановлений загальний порядок розгляду справи.
27.04.2026 до суду через систему «Електронний суду» надійшла заява про забезпечення позову (зареєстрована канцелярією 28.04.2026 та передана судді 29.04.2026) в якій просить:
- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 передачу квартири АДРЕСА_1 в користування третім особам на підставі договорів оренди, найму, позички.
Заява обґрунтована тим, що на даний час спірне майно вибуло з власності позивачки та перебуває у власності, користуванні та розпорядженні відповідача ОСОБА_2 . Тобто, у відповідача немає жодних перешкод для продажу або передачі вказаної квартири у користування третім особам, що в подальшому ускладнить виконання можливого рішення суду в разі задоволення заявлених позовних вимог. Крім того, у разі передачі відповідачем спірної квартири в користування третім особам (найм, оренду, позичку) за час розгляду даної справи судом, згідно із статтею 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника (повернення квартири у власність позивачки), до неї, як до нового власника, переходять права та обов'язки наймодавця. Тобто, для захисту свого права власності на спірну квартиру позивачка буде змушена додатково звертатися до суду за додатковим захистом свого права з метою припинити відносини користування квартирою, що виникли поза її волею.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із вимогами п.п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що право власності на спірне майно, може бути відчужене на користь третіх осіб тощо.
Вказані обставини дають суду підстави вважати, що невжиття заходів у вигляді накладення арешту та заборони відчуження може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.
Разом із цим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_2 передачу квартири АДРЕСА_1 в користування третім особам на підставі договорів оренди, найму, позички.
Вказане право власності не скасоване, а тому забезпечення позову в цій частині призведе до порушення його права користування та розпорядження своїм майном, яке гарантоване законом.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, врахувавши характер спірних правовідносин, доходить висновку про наявність підстав вважати, що між сторонами наявний спір, та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і є підстави для застосування таких заходів.
Суд вважає, що зустрічне забезпечення у даній справі не підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:
-стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
-боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області.
Суддя А.В. Науменко
04.05.26