07.05.2026 Справа №607/7051/26 Провадження №2-а/607/233/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Царук І.М.
за участю секретаря судового засідання Захарка Р.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №607/7051/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026,
30.03.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки викладені у ній обставини порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не відповідають дійсним обставинам справи. На підтвердження таких вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що згідно оспорюваної постанови йому у провину ставиться те, що він не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК, не дивлячись на те, що повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки він не отримував, а відтак він не був обізнаним з необхідністю прибути до вказаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зазначає, що постанова №R319201 від 26.01.2026 не містить жодної інформації про обставини справи, зокрема, щодо належного направлення повістки та щодо факту (або спроб) її вручення позивачу. За наведеного та посилаючись на положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КАС України, ст. ст. 9, 245, 251, 280 КУпАП та п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити. Одночасно ОСОБА_1 просить поновити пропущений ним процесуальний строк на звернення до суду з даним позовом, посилаючись на те, що про наявність оскаржуваної постанови він дізнався лише 20.03.2026 після відкриття виконавчого провадження та арешту коштів на його банківських рахунках, що об'єктивно перешкоджало його зверненню до суду у строк, передбачений вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, визначено відповідачу строк для подання відзиву, роз'яснено особливості розгляду цієї категорії справ та призначено судове засідання у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на 16.04.2026.
08.04.2026 від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнатюк Н.В. надійшла заява про розгляд вказаної адміністративної справи без участі представника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
16.04.2026 судовий розгляд вказаної адміністративної справи було відкладено на 07.05.2026 з метою недопущення порушення права відповідача на подання відзиву у даній справі у встановлений судом строк.
У встановлений судом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 07.05.2026 відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подав, причин неподання відзиву не повідомив, з клопотанням про продовження строку на його подання не звертався.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, позивач ОСОБА_1 , представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання, призначене на 07.05.2026, не з'явилися. Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд даної адміністративної справи без його участі.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За наведеного, та враховуючи, що учасники даної справи належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явилися, а потреба заслухати свідка чи експерта у даній справі відсутня, суд визнав за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд враховує наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що постанова №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 26.01.2026, у зв'язку з чим останнім днем звернення до суду з позовом щодо оскарження даної постанови є 05.02.2026. Проте, вказана позовна заява подана позивачем засобами поштового зв'язку до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області лише 30.03.2026, тобто з пропуском встановленого вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України десятиденного строку для звернення до адміністративного суду.
Як видно, при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 просив поновити строк на оскарження постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026, посилаючись на те, що про наявність оскаржуваної постанови він дізнався лише 20.03.2026 після відкриття виконавчого провадження та арешту коштів на його банківських рахунках, на підтвердження чого долучив копії постанов головного державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнатюк Н.В. від 12.03.2026.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини пропуску ОСОБА_1 процесуального строку для звернення до адміністративного суду, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з цим позовом до суду є поважними, а тому його заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом встановлено, що 26.01.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийнято постанову №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не з'явився по виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК, чимпорушив вимоги абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та підпунктів 1, 2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 зі змінами).
Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить її скасувати. Перевіряючи вказані доводи позивача, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, притягненню особи до адміністративної відповідальності обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена чинним законодавством.
При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та достатніми доказами, що не викликають сумніву.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, виражається у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненому в особливий період, що полягає, зокрема, у порушенні встановленого законодавством обов'язку прибути за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як видно зі змісту постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026, ОСОБА_1 у провину ставиться неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження ВЛК (військово-лікарської комісії).
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановлені положеннями статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якими громадяни зобов'язані, окрім іншого: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (абз. 1 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону).
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Положеннями абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку (підпункт 1); прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів (підпункт 2).
Згідно з абз. 11 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту - Порядок).
Згідно з п. 21 Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
За змістом п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно з п. 30-2 Порядку повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Відповідно до п. 30-3 Порядку у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Згідно з приписами п. 41 цього Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно з положеннями абз. 2 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Відповідно до абз. 4 п. 82 вказаних Правил, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Як видно зі змісту оскаржуваної постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026, вказане рішення не містить жодних даних про вручення чи надсилання ОСОБА_1 виклику (повістки) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також відповідачем не надано такої інформації в ході судового розгляду даної справи, як і не надано жодних доказів отримання ОСОБА_1 повістки про необхідність прибуття у певне місце та строк до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження викладених у постанові обставин порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Таким чином, жодних доказів, які б свідчили про належне підтвердження оповіщення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , суду не надано та під час розгляду даної справи таких обставин не встановлено.
При цьому факт подання ОСОБА_1 заяви про відсутність заперечень щодо допущеного порушення та згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності від 26.01.2026 не може бути взято судом до уваги, оскільки сам лише факт визнання особою своєї вини не може бути достатнім доказом правомірності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від обов'язку доказування правомірності свого рішення.
Окрім того, на підставі статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Водночас, жодних доказів, які б свідчили про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який відбувся 26.01.2026, як того вимагають положення ст. 268 КУпАП, суду не надано.
За наведеного, та враховуючи відсутність у матеріалах справи документів, які б свідчили про належне повідомлення ОСОБА_1 щодо необхідності його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд доходить висновку про відсутність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке ОСОБА_1 згідно з постановою №R319201 від 26.01.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
На підставі наведеного, суд констатує, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вказані в оскаржуваній постанові обставини порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Окрім того, при вирішенні справи суд враховує положення ч. 4 ст. 159 КАС України, якими передбачено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, зважаючи на відсутність у матеріалах справи належних та достатніх доказів порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, неподання відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 відзиву на позов без поважних причин, що судом кваліфіковано як визнання позову, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, наявні у матеріалах справи докази та встановлені судом в ході судового розгляду обставини в своїй сукупності вказують на незаконність притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026, що має наслідком її скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд також зазначає, що з урахуванням положень вказаної норми рішення суб'єкта владних повноважень не потребує окремого визнання його протиправним чи незаконним, оскільки така протиправність підтверджується шляхом скасування оскаржуваної постанови.
Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, а постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026 - скасуванню.
Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 665,60 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки ПАТ АБ «Укргазбанк» №75858044 від 30.03.2026. Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 121, 139, 143, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення з вказаним адміністративним позовом до суду.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026 - задовольнити.
Скасувати постанову №R319201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки ПАТ АБ «Укргазбанк» №75858044 від 30.03.2026.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код юридичної особи в ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Острозького Василя Костянтина, 14, код юридичної особи в ЄДРПОУ: 45000236.
Головуючий суддяІ. М. Царук