Справа № 606/444/26
11 травня 2026 року м. Теребовля
Теребовлянський районий суд Тернопільської обалсті в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Теребовля кримінальне провадження № 12026216080000015 про обвинуваченя:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Первоконстантинівка Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126- 1 КК України,-
20.09.2024 близько 23:30, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем спільного проживання по АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображав її нецензурними словами погрожував фізичною розправою, чим чинив моральний та психологічний тиск, внаслідок чого останній було спричинено психологічні страждання.
За вищевказаними фактами постановою Теребовлянського районного суду від 17.10.2024 у справі № 606/2065/24 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Також, 24.07.2025 близько 23:00 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання по АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, вчинив домашнє насильство психологічного відносно матері - ОСОБА_6 , а саме: ображав її нецензурними лайкою, чинив на неї психологічний тиск, внаслідок чого завдана шкода її психологічному здоров'ю.
За вищевказаними фактами постановою Теребовлянського районного суду від 13.08.2025 у справі № 606/1283/25 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020(одна тисяча двадцять) грн..
Також, 01.09.2025 близько 16:30, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою по АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, вчинив відносно матері - ОСОБА_6 , психологічне насильство, яке проявилось у тому, що він ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим чинив моральний та психологічний тиск, чим спричинив їй психологічні страждання та погіршення якості життя.
За вищевказаними фактами постановою Теребовлянського районного суду від 29.09.2025 у справі № 606/1528/25 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020(одна тисяча двадцять) грн.
Окрім того, 07.01.2026, близько 21:30, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою по АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань, вчинив стосовно своєї матері, ОСОБА_6 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні останньої, що призвело до психологічних страждань потерпілої, а також погіршило якість життя останньої, а саме: викликало в неї побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання.
Також 24.01.2026 близько 09:00 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив стосовно своєї матері, ОСОБА_6 психологічне та фізичне насильство, яке виразилось в образах, нецензурному висловлюванні, погрозі фізичною розправою, штовханині. Так, вчиняючи вищевказані дії, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 та відштовхнув потерпілу правою рукою в ділянку грудної клітки, казані ОСОБА_4 призвели до психологічних страждань потерпілої, погіршили якість життя останньої, а саме: викликали в неї побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну напруженість, втому та негативні переживання.
Крім цього, 19.02.2026, близько 19:00, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою по АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань, вчинив стосовно своєї матері, ОСОБА_6 психологічне та фізичне насильство, яке виразилось в образах, нецензурному висловлюванні, погрозі фізичною розправою, штовханині. Так, вчиняючи вищевказані дії, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 відштовхнув потерпілу правою рукою в ділянку грудної клітки. Вказані дії ОСОБА_4 призвели до психологічних страждань потерпілої, а також погіршили якість життя останньої, а саме: викликали в неї побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну напруженість, втому та негативні переживання. Ситуації психологічного насильства ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_6 , стали для неї психотравмуючими, погіршили її соціальне функціонування та якість життя та обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).
Враховуючи ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_4 є кривдником - особою, яка вчинила домашнє насильство.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, тобто в умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 126 - 1 КК України, щиро розкаявся та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, вказав, що сварився з мамою, з приводу телефону, показував на слідчому експерименті, яким чином штовхнув маму. Продовжують разом проживати, вести спільний побут, не мають між собою конфліктів та суперечок. Зобов'язувався не допускати вчинення протиправних дій, просив суворо не карати, щиро розкаювався.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що не бажає давати показів, просила суворо не карати сина, зазначила, що вони примирилися, продовжують разом проживати, вести спільний побут, будь яких претензій матеріального чи морального характеру у неї не має.
Окрім власного визнання вини ОСОБА_4 його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду, зокрема:
- копіями постанов Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 04.03.2024 № 606/400/24, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф в розмірі 340 грн., від 17.10.2024 № 606/2065/24, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф в розмірі 340 грн, від 23.08.2024 № 606/1763/24, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф в розмірі 340 грн, від 24.06.2025 № 606/955/25, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф в розмірі 340 грн, від 29.09.2025 № 606/1528/25, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф в розмірі 1020 грн.,у всіх вказаних постановах суду встановлено, що ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері, з якою разом проживав по АДРЕСА_1 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_4 від 10.03.2026 до якого долучено фотоілюстрації та відео, на якому підозрюваний показав, на якій відстані стояв від матері, продемонстрував, як двічі штовхав її, вказав, що сперечались з приводу мобільного телефону, який він вибив з рук матері, а також забрав в неї верхній одяг;
- протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_6 від 09.03.2026 до якого долучено фотоілюстрації та відео, на якому потерпіла показала, в якому місці та на якій відстані перебувала по відношенню до обвинуваченого, продемонструвала, як син двічі штовхав її, вказала, що сперечались з приводу мобільного телефону.;
- висновком судово-психіатричної експертизи № 80 від 03.02.2026, відповідно лдо якого ситуації з психологічного домашнього насилля сином відносно ОСОБА_6 були для неї психотравмуючими, погіршували її соціальне функціонування та якість життя, обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).
Таким чином,суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий відповідно до вимог ст. 89 КК України, його вік, та стан здоров'я (інвалід другої групи, виявляє ознаки аномалії інтелектуального розвитку у вигляді легкої розумової відсталості, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, що не позбавляє його здатності віддавати звіт своїм діям та керувати ними), обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, визнання ним вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. До обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення кримінального правопрушення щодо особи похилого віку. Також, суд враховує думку потерпілої ОСОБА_6 , яка просила суворо не карати обвинуваченого, що вони примирилися з обвинуваченим та відсутність у неї майнових претензій до обвинуваченого.
На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом'якшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення у виді пробаційного нагляду із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів відповідно до вимог ст. 59-1 КК України, яке надумку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, за наслідком розгляду кримінального провадження, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та його відносин із потерпілою, внаслідок чого було вчинене кримінальне правопорушення, систематичність вчинення ним діянь, суд вважає за необхідне поряд із покладенням обов'язків при відбуванні обвинуваченим призначеного за даним вироком покарання у виді пробаційного нагляду, до обвинуваченого ОСОБА_4 застосувати визначений в ст. 91-1 КК України обмежувальний захід, відповідного до якого покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язок пройти програму для кривдників на певний строк.
Згідно з ч. 1ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 , суд вважає, слід обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Згідно п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 (один) місяць.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 , згідно з ч. 1ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1