Справа № 392/822/19
Провадження № 1-кп/392/15/26
01 травня 2026 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120190000375 від 23.04.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свободний, Амурської області, Російська Федерація, з середньою освітою, співмешкає без реєстрації шлюбу, маючого на утриманні двох н/л дітей ОСОБА_4 , 2009 р.н.. та ОСОБА_5 , 2011 р.н., працюючого трактористом, ФГ "Фоменка", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що відповідно до ст.89 КК України немаючого судимостей, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_3 , тимчасово проживаючи у домоволодінні ОСОБА_7 , за згодою останнього, за адресою: АДРЕСА_2 , та достовірно знаючи, що на території вказаного доволодіння знаходиться належний йому легковий автомобіль марки «ВАЗ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 зеленого кольору та в цей момент у ОСОБА_3 виник умисел спрямований на незаконне заволодіння даним транспортним засобом.
В подальшому, в ніч з 22.05.2019 року на 23.05.2019 року, точного часу слідством та судом не встановлено, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих спонукань та переслідуючи мету власної наживи, достовірно знаючи, що даний легковий автомобіль йому не належить, перебуваючи на території: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу відчинив металеві ворота огорожі, якою огороджена територія домоволодіння, після чого викотив автомобіль марки «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зеленого кольору з території подвір'я та відчинивши водійські дверцята вищевказаного автомобіля, які були незачинені, побачив ключ запалювання, який знаходився в запалювання, та за допомогою нього завів двигун даного легкового автомобіля.
Після цього ОСОБА_3 виїхав на вул. Пушкіна в м. Мала Виска та попрямував по вул. Пушкіна в сторону с. Защита, Новомиргородського району, Кіровоградської області, тим самим незаконно заволодів легковим автомобілем ВАЗ «21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зеленого кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта №57 від 29.05.2019 року становить 15535,87 гривень.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням визначених законом про кримінальну відповідальність строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, зазначивши, що йому зрозумілі роз'яснені судом наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст.49 КК України, його позиція добровільна та він наполягає на цьому, не бажає скористатися правом на судове провадження в загальному порядку, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Раніше на адресу суду подавав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Цивільний позов не подавав.
Судом на виконання вимог ч.3 ст.285 КПК України ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09 квітня 2019 року, виходячи з положень п.1 ч.2 ст. 284 , ч. 3 ст. 285 , ч. 4 ст. 286 , ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до такого.
Згідно з п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, крім іншого таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є нетяжким злочином.
Згідно п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
За загальним правилом, перебіг зазначених у законі строків давності є підставою обов'язкового звільнення від кримінальної відповідальності.
Чинним кримінально-процесуальним законодавством передбачено, що підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Як вбачається з обвинувального акту, дії, що інкримінуються ОСОБА_3 , вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, мали місце в ніч з 22.05.2019 року на 23.05.2019 року, відтак сплинув строк давності, визначений п.3 ч.1 ст.49 КК України притягнення обвинуваченого ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30.03.2026 року за клопотанням прокурора оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_3 , надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та зупинено провадження до встановлення місця перебування обвинуваченого.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01.05.2026 року поновлено судове провадження у зв'язку із затриманням обвинуваченого ОСОБА_3 .
Отже, станом на дату сплину строку давності, визначеного п.3 ч.1 ст.49 КК України притягнення обвинуваченого ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України, не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що перебіг давності переривався внаслідок ухилення ОСОБА_3 від суду, як і не було встановлено, що обвинувачений вчиняв у цей період інші кримінальні правопорушення.
Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи. Суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за підставою закінчення строків давності, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, постановивши відповідну ухвалу.
Таким чином, суд установив наявність усіх передбачених законом обставин, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи викладені вище встановлені судом обставини, та те, що обвинувачений ОСОБА_3 наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а також враховуючи, що закінчення строків давності відповідно до вимогст.49 КК України є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, відтак обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності в порядку ст.49 КК України, а кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Підстави для застосування/продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Щодо процесуальних витрат.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Крім того, відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням, зокрема експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам з Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У даному кримінальному провадженні проведено судову інженерно-екологічну експертизу (висновок експерта №5005/5029/20-27 від 25.11.2000) витрати на проведення якої складають 4576, 32 грн.
У Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 02 грудня 2024 року (справа №686/1699/20, п.п.20-21) зазначено, що Об'єднана палата 12 вересня 2022 року вирішила, що у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК: «процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту». Таким чином, узагальнено позиції Верховного Суду можна сформулювати таким чином:
питання про розподіл процесуальних витрат має бути вирішено при ухваленні будь-якого рішення, яким закінчується розгляд справи, у тому числі рішенні про звільнення від кримінальної відповідальності;
процесуальні витрати не можуть бути відшкодовані в порядку цивільного судочинства і, таким чином, правила частини 7 статті 128 КПК, які дають можливість пред'явити позов у разі залишення його без розгляду, не поширюються на процесуальні витрати;
витрати органів досудового розслідування не можуть бути стягнуті з особи, звільненої від відповідальності.
У п.27 вказаної Постанови Об'єднана палата вважала, що немає підстав відступати від її висновку у постанові від 12 вересня 2022 року про те, що процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито внаслідок спливу строку давності.
Відтак, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів на проведення судової дактилоскопічної експертизи та автотоварознавчої експертизи у загальному розмірі 2512,16 грн. слід віднести за рахунок держави.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49 КК України, ст.ст.284-286, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.289 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120190000375 від 23.04.2019 року року відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 289 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів у розмірі 2512 грн. 16 коп. віднести за рахунок держави.
Речові докази:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на автомобіль ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 і ключі до нього, що передані власнику ОСОБА_7 , - вважати повернутими законному володільцю;
- дактилокарти на ім'я ОСОБА_3 , що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя ОСОБА_8