Справа № 404/1845/26
Номер провадження 2/404/749/26
12 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Романяк М.Я. до Української державної льотної академії, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Української державної льотної академії, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, остаточно просила суд після уточнення позовних вимог стягнути з Української державної льотної академії на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 40 000 гривень 35 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 16 500 гривень 00 копійок, з вирахуванням із цієї суми обов'язкових платежів, моральної шкоди в сумі 20 000 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 гривень 20 копійок.
В обґрунтування поданого позову зазначала, що 05 листопада 2018 року була прийнята на посаду сторожа сторожової охорони в Льотну академію Національного авіаційного університету (м. Кропивницький) згідно наказу № 1041/о від 02 листопада 2018 року, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 .
Льотна академія Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 37939527), була філією (відокремленим структурним підрозділом) Національного авіаційного університету, код ЄДРПОУ 01132330, та входила до його структури.
На підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 1249 від 13 жовтня 2023 р. «Про реорганізацію Національного авіаційного університету», у Національному авіаційному університеті було розпочато процес реорганізації шляхом поділу на державний університет «Київський авіаційний інститут» та Українську державну льотну академію.
В результаті реорганізації Національного авіаційного університету: Льотна академія НАУ, як структурний підрозділ (філія), припинена, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Національний авіаційний університет (код ЄДРПОУ 01132330) припинений 07.11.2024 р., правонаступниками є Українська державна льотна академія (відповідач по справі) та Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи 07 листопада 2024 р., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З 07 листопада 2024 р. позивач продовжила працювати на посаді сторожа сторожової охорони у відповідача в результаті припинення структурного підрозділу (філії) Льотної академії НАУ та утворення Української державної льотної академії на підставі наказу МОНУ від 13 жовтня 2023 № 1249, наказу ректора від 07 листопада 2024 № 4/о, про що зроблена відповідна відмітка у трудовій книжці.
Згідно наданої відповідачем довідки № 01-08/1930 від 15 грудня 2025 р., заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі згідно розподільчого балансу Льотної академії НАУ за 2023 р., 2024 р. складає 40 000,35 гривень.
Наказом ректора Української державної льотної академії від 16 грудня 2025 року № 1220/о позивача звільнено з посади сторожа сторожової охорони з 31 грудня 2025 року згідно з ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Відповідно до довідки № 1 від 06 січня 2026 року заборгованість відповідача по нарахованій та невиплаченій заробітній платі перед позивачем за червень 2025 р., липень 2025 р., серпень 2025 р. складає 9210,85 грн.
З метою встановлення розміру середньоденної заробітної плати позивача та з'ясування обставин, які мають значення для вирішення спору, адвокатом Романяком М. Я. до відповідача було направлено адвокатський запит.
13 лютого 2026 р. відповідачем надано відповідь на адвокатський запит листом № 01 08/169 від 13 лютого 2026 р. з копіями документів, з якого вбачається наступне: відповідачем підтверджуються вищевказані обставини щодо припинення Льотної академії НАУ, наявності трудових відносин з позивачем, наявності заборгованості по заробітній платі; додатково повідомлено, що з 01 жовтня 2025 р. позивач була переведена на 0,5 ставки згідно її заяви; надано інформацію про розміри її заробітної плати за жовтень-листопад 2025 р., розмір її середньоденної заробітної плати за жовтень-листопад 2025 р., кількість робочих днів у жовтні-листопаді 2025 р., розмір заборгованості по заробітній платі.
На момент подання позову, відповідачем не погашена заборгованість по заробітній платі перед позивачем.
Ухвалою судді від 05 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
15 квітня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що позивач перебувала в трудових відносинах з Українською державною льотною академією (правонаступник відокремленого структурного підрозділу Льотна академія Національного авіаційного університету) та працювала на посаді сторожа сторожової охорони.
З 31 грудня 2025 року звільнена із займаної посади на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Посада на якій перебувала позивач на момент звільнення - сторожа сторожової охорони, згідно зі штатним розписом фінансувалася за рахунок коштів спеціального фонду.
Спеціальний фонд Академії формується з коштів конкретно визначених джерел надходжень і використовується на фінансування у конкретно визначених цілях, (заробітна плата, тощо).
До початку 2022 року, тобто до вторгнення, Льотна академія НАУ, як заклад могла заробляти кошти самостійно, оскільки обслуговувала аеропорти, організовувала навчальні польоти, ремонтувала техніку, надавала послуги з охорони та обслуговування літаків, які знаходились на збереженні в академії. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Академія перебуває у скрутному матеріальному становищі, зумовленому низкою важливих факторів.
Зокрема, наповнення спеціального фонду академії різко знизилося у зв'язку із закриттям неба над Україною. Курсанти і студенти перейшли на дистанційне навчання; іноземні авіаційні спеціалісти, які зазвичай проходять курси підвищення кваліфікації на тренажерах академії наразі відсутні; ангар академії, де ремонтувались літаки та проходили начальну підготовку майбутні пілоти, був зруйнований в результаті прильоту ворожої ракети 28.07.2022 року.
Крім того, було ліквідовано центри безпілотників, робототехніки, бізнес школа, завдяки яким Академія також могла отримувати кошти на спецфонд.
Таким чином, з початку 2023 року виникла заборгованість по виплаті заробітної плати за рахунок спецфонду.
Також, з року в рік зменшується обсяг фінансування Академії за рахунок бюджету.
Так, на 2024 рік Українській державній льотній академії було виділено фінансування за загальним фондом в обсязі 75 171 188,00 грн., на 2025 рік - 63 983 757,00 грн., що менше на 11 187 431,00 грн. (15%), а на 2026 рік - 58 671 186,00 грн., що на 5 312 571,00 грн. менше (10%). З них на оплату праці у 2025 році виділено 43 855 057,00 грн., а в 2026 році 38 478 086,00 грн., що на 5 376 971,00 грн. менше (13%).
У зв'язку із введенням у дію формульного підходу фінансування вищих навчальних закладів, УДЛА вимушена постійно скорочувати штатних працівників, що вже є критичним для повноцінного функціонування академії.
На сьогодні, фінансування оплати праці (без нарахувань) по загальному фонду складає 2 391 800 грн. при фактичному фонді оплати праці 3 110 000 грн., що вказує на недофінансування на 23%. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати перед 522 працівниками закладу, станом на 01.03.2026 року складає 29 502,7 грн., з них заборгованість Льотної академії НАУ (ЛА НАУ) 17 969167, 45 грн.
Для приведення у відповідність штатного розпису згідно з доведеним фінансуванням на 2025, 2026 роки академія була вимушена цілий ряд структурних підрозділів, які обслуговують польоти та виробничу практику в мирний час, а сьогодні забезпечують повноцінне функціонування сил безпеки та оборони, розміщених на території аеродрому, перевести на спеціальний фонд, що призвело до накопичення боргів по заробітній платі.
У березні поточного року Академією погашено заборгованість по заробітній платі у розмірі 2478,4 тис. грн.
Позивач використовує стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як спеціальний вид відповідальності роботодавця та має на меті відшкодувати нібито завдані збитки від порушення її майнових прав.
Така компенсація повинна бути адекватною та відповідати принципу співмірності, а не розглядатися як спосіб збагачення за рахунок роботодавця.
Заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі перед позивачем на день звільнення складала 49 211 грн. 20 коп., з яких заборгованість Льотної академії НАУ - 40 000 грн. 35 коп.
Згідно платіжної інструкції № 129 від 25 березня 2026 року позивачу серед інших працівників УДЛА частково було виплачено 9 210,85 грн. Отже, залишок боргу по заробітній платі (заборгованість Льотної академії НАУ) складає 40 000 грн. 35 коп.
Таким чином, є підстави вважати, що розмір заявленої позивачем вимоги є необґрунтовано завищеним, оскільки не відповідає принципу співмірності, як одного з ключових принципів в контексті вирішення трудових спорів в межах цивільного судочинства, а скоріше спрямований на фактичне збагачення позивача, враховуючи у пропорції більшу суму відносно суми заборгованості із заробітної плати.
Вважає, що розмір моральної шкоди не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина третя статті 12 Цивільного процесуального кодексу України покладає на кожну сторону обов'язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Судом установлено, що 05 листопада 2018 року позивач була прийнята на посаду сторожа сторожової охорони в Льотну академію Національного авіаційного університету (м. Кропивницький) згідно наказу № 1041/о від 02 листопада 2018 року, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 .
Льотна академія Національного авіаційного університету (код ЄДРПОУ 37939527), була філією (відокремленим структурним підрозділом) Національного авіаційного університету, код ЄДРПОУ 01132330, та входила до його структури.
На підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 1249 від 13 жовтня 2023 р. «Про реорганізацію Національного авіаційного університету», у Національному авіаційному університеті було розпочато процес реорганізації шляхом поділу на державний університет «Київський авіаційний інститут» та Українську державну льотну академію.
В результаті реорганізації Національного авіаційного університету: Льотна академія НАУ, як структурний підрозділ (філія), припинена, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Національний авіаційний університет (код ЄДРПОУ 01132330) припинений 07.11.2024 р., правонаступниками є Українська державна льотна академія (відповідач по справі) та Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи 07 листопада 2024 р., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З 07 листопада 2024 р. позивач продовжила працювати на посаді сторожа сторожової охорони у відповідача в результаті припинення структурного підрозділу (філії) Льотної академії НАУ та утворення Української державної льотної академії на підставі наказу МОНУ від 13 жовтня 2023 № 1249, наказу ректора від 07 листопада 2024 № 4/о, про що зроблена відповідна відмітка у трудовій книжці.
Згідно наданої відповідачем довідки № 01-08/1930 від 15 грудня 2025 р., заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі згідно розподільчого балансу Льотної академії НАУ за 2023 р., 2024 р. складає 40 000,35 гривень.
Наказом ректора Української державної льотної академії від 16 грудня 2025 року № 1220/о позивача звільнено з посади сторожа сторожової охорони з 31 грудня 2025 року згідно з ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Відповідно до довідки № 1 від 06 січня 2026 року заборгованість відповідача по нарахованій та невиплаченій заробітній платі перед позивачем за червень 2025 р., липень 2025 р., серпень 2025 р. складає 9210,85 грн.
Частково заборгованість позивачу була виплачена відповідачем.
Фактичний залишок боргу по заробітній платі становить 40 000 гривень 35 копійок.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома стаття 43 Конституції).
За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За змістом частини четвертої статті 97 Кодексу законів про працю України, статті 22 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами колективними договорами.
Роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (частина перша статті 47 Кодексу законів про працю України).
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача має бути стягнута сума заборгованості по заробітній платі у розмірі 40 000 гривень 35 копійок.
Разом з цим, за приписами статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 .
Пунктом 2 розділу II Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
З огляду на викладене, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Позивач була звільнена із займаної посади з 31 грудня 2025 року, останніми двома місяцями роботи, які мають бути включені до розрахунку, є жовтень 2025 року та листопад 2025 року.
Розмір нарахованої заробітної плати позивачу за жовтень-листопад 2025 р. складає 8000 гривень, кількість робочих днів у жовтні 2025 р. - 23, кількість робочих днів у листопаді 2025 р. - 20, кількість відпрацьованих позивачем робочих днів у жовтні 2025 р. - 9, кількість відпрацьованих позивачем робочих днів у листопаді 2025 р. - 7.
Розрахунок середнього заробітку згідно статті 117 Кодексу законів про працю України: розмір середньоденної заробітної плати: (4000,00 грн. + 4000,00 грн.) / 16 (кількість відпрацьованих робочих днів у жовтні-листопаді 2025 р. згідно табелю обліку робочого часу наданого відповідачем) = 500 гривень; розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (з 01 січня 2026 р. по 17 лютого 2026 р. - день подання позову): 500 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) Х 33 (кількість робочих днів з 01 січня 2026 р. по 17 лютого 2026 р. - день подання позову) = 16 500 гривень.
Таким чином, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 16 500 гривень.
Позивач також заявила до стягнення з відповідача моральної шкоди.
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (стаття 23 Цивільний кодекс України).
Крім того, у частині першій статті 237-1 Кодексу законів про працю України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
За пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже, з урахуванням наведених обставин, характеру страждань позивача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на роз'яснення пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, суд вважає, що моральна шкода у розмірі 3 000 грн. є достатньою для розумного задоволення потреб потерпілої особи.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційної до розміру задоволених вимог.
З відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Керуючись статтями 10-13, 81, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги, задовольнити частково.
Стягнути з Української державної льотної академії на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 40 000 грн. 35 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16 500 грн.,з вирахуванням із цієї суми обов'язкових платежів, моральну шкоду у сумі 3 000 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Українська державна льотна академія, код ЄДРПОУ 45826348, місцезнаходження: 25005, місто Кропивницький, вулиця Чобану Степана, будинок № 1.
Повний текст судового рішення складено 12.05.2026 року.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Ю. Іванова