Справа № 404/4464/26
Номер провадження 2-з/404/31/26
12 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в скла ді: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без повідомлення учасників справи та фіксування судового засідання технічними засобами, в місті Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову № 404/4464/26, номер провадження 2-з/404/31/26 у цивільній справі № 404/4464/26, номер провадження 2/404/1907/26, за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Алфімової Ірини Михайлівни, про визнання недійсним договору дарування квартири, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02.10.2019 року договору дарування квартири під АДРЕСА_1 , серія та номер: 1161, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Алфімовою Іриною Михайлівною.
Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 24 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 24 квітня 2026 року за клопотанням позивача витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Алфімової Ірини Михайлівни належним чином завірені матеріали нотаріальної справи щодо укладення договору дарування квартити АДРЕСА_1 , укладеного 02.10.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , серія та номер: 1161. В іншій частині клопотання, відмовлено.
За заявою позивача, ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 24 квітня 2026 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Крім цього, ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 28 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову № 404/4464/26, номер провадження 2-з/404/22/26 у даній цивільній справі, повернуто заявнику.
Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 04 травня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову № 404/4464/26, номер провадження 2-з/404/24/26, відмовлено.
Позивач звернувся з заявою про забезпечення позову (вх. № 22772 від 11.05.2026 року) шляхом заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чинити йому перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , яка була придбана у шлюбі, як спільна сумісна власність, та у проживанні в цій квартирі, до моменту вирішення питання в суді щодо визнання договору дарування недійсним. На обгрунтування заяви зазначив, що наслідком вчинення відповідачами оскаржуваного ним договору дарування квартири стало зняття його 23.03.2026 року з реєстрації у квартирі відповідачем ОСОБА_3 як її поточним власником. На сьогодні він позбавлений можливості проживати у квартирі та користуватися нею. Відповідачі його у квартиру не допускають, хоча у квартирі зареєстрований його неповнолітній син. Жодного іншого житла він не має, та щоденно змушений вирішувати проблему, де йому переночувати, розраховуючи виключно на допомогу інших небайдужих людей. Крім того, у відповідачів є інше житло, в якому кожен з них має змогу проживати окремо від нього, в той час як він такої змоги не має.
Розглянувши заяву, дослідивши додані матеріали, суд дійшов до наступних висновків.
За положеннями частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною першою статті 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до пунктів 2, 3, 10 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною третьою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
З матеріалів заяви вбачається, що заявник просить визнати недійсним договір дарування квартири. При цьому у заяві не наведено обставин та не додано доказів того, що невжиття вищевказаного виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно статті 150 Цивільного процесуального кодексу України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів забезпечення позову є встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору дарування квартири.
Поряд з цим, позивачем належним чином не доведено, що запропонований позивачем спосіб забезпечення позову відноситься до предмету позову у справі і що співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову для відповідача з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів для нього, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, є пропорційним.
Суд виходить з того, що заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача.
За роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Водночас, за даних обставин, аргументи, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не доводять того, що відмова у забезпеченні позову не зможе гарантувати реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача та фактично ґрунтуються на припущеннях.
Враховуюче наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статтями 149-153, 260-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову № 404/4464/26, номер провадження 2-з/404/31/26 у цивільній справі № № 404/4464/26, номер провадження 2/404/1907/26, за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Алфімової Ірини Михайлівни, про визнання недійсним договору дарування квартири, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 12.05.2026 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка