12 травня 2026 року
м. Київ
справа №160/19568/23
адміністративне провадження № К/990/20092/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Логойда Тетяна Василівна, на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №160/19568/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/19568/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №160/19568/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року залишено без змін.
18 березня 2024 року представниця позивача звернулася із заявою про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою представниці позивача - адвокатки Логойди Т.В. про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді.
Верховний Суд постановою від 24 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Логойда Тетяна Василівна, задовольнив.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №160/19568/23 скасував, направивши справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі № 160/19568/23 за нововиявленими обставинами та залишено вказане судове рішення в силі.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, представниця позивача звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 09 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Логойда Тетяна Василівна, на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №160/19568/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування наказу, поновлення на посаді, залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Логойда Тетяна Василівна, на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №160/19568/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування наказу, поновлення на посаді, повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
01 травня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Логойда Тетяна Василівна, на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №160/19568/23.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій представниця скаржника просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд, проаналізувавши характер спірних правовідносин, зміст оскаржуваних судових рішень і доводи касаційної скарги, дійшов таких висновків.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина шоста цієї ж статті).
Отже, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, що має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, що виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Так, в обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, представниця скаржника зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що обставини, вказані заявником, можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги, оскільки нововиявлені обставини не можуть бути підставою для пред'явлення нових вимог. Зазначає, що Верховний Суд неодноразово розглядав питання розуміння пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, як підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (зокрема, але не виключно, постанови від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11, від 10 червня 2021 року у справі №759/7715/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16).
Аналізуючи заявлені скаржником підстави для перегляду судових рішень у цій справі суд касаційної інстанції виходить із наступного.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях висновували, що нововиявлена обставина мала існувати на момент вирішення справи, проте, у цій справі, сторона позивача ставить питання про виявлення, встановлення та доведення існування такої обставини (факт існування приватного інтересу, що міг вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, вчинення чи невчинення ним дій під час виконання повноважень члена дисциплінарної комісії) саме в процесі перегляду судового рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
До того ж, судами попередніх інстанцій установлено, що порядок формування дисциплінарної комісії, в тому числі за участі у складі такої комісії осіб, що не мали конфлікту інтересів, пов'язаного із участю у досудовому розслідуванні відносно позивача, не був підставою позову.
Суд зазначає, що обставини на які посилається позивач не були підставою для прийняття спірних рішень, а тому не можуть бути прийняті як доказ правомірності таких рішень. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.
Скаржником висновки судів попередніх інстанцій не спростовано та не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суди встановили, що вказані заявником нововиявлені обставини не відносяться до предмету доказування у розглядуваній справі, а отже, вони не мають статусу обставин, які є істотними та такими, що пов'язані із розглядом цієї справи.
Відтак, з урахуванням вимог частини шостої статті 361 КАС України, суд при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цій справі колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що приведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що нововиявлена обставина мала існувати на момент вирішення справи, проте, у цій справі, сторона позивача ставить питання про виявлення, встановлення та доведення існування такої обставини (факт існування приватного інтересу, що міг вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, вчинення чи невчинення ним дій під час виконання повноважень члена дисциплінарної комісії) саме в процесі перегляду судового рішення.
Отже, Верховний Суд констатує, що, відмовляючи в задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року, суди попередніх інстанцій правильно застосували частину другу статті 361 КАС України і статтю 368 КАС України в редакції, чинній на час розгляду заяви, їх правильне застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року про відмову у задоволенні позову, що не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За наведеного правового врегулювання й обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Логойда Тетяна Василівна, на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №160/19568/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.Г. Загороднюк В.М. Соколов Л.О. Єресько