12 травня 2026 року
м. Київ
справа №160/2410/26
адміністративне провадження №К/990/20200/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року
у справі №160/2410/26
за позовом Головного управління ДПС у Львівській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Авіас», ОСОБА_1
про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-
04 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі №160/2410/26.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 330 КАС України установлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.
За правилами підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу скаржника, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 вказаного Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі №160/2410/26, складає 2662,40 гривень.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на будь-який пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що у випадку, якщо скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, позивач зобов'язаний обґрунтувати зазначене порушення з відповідним посиланням на абзац шостий частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням того, що позивачем оскаржується ухвала суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку. Касаційна скарга у справі №160/2410/26 не містить посилання та обґрунтування абзацу шостого частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як підстави касаційного оскарження у цій справі.
Мотивуючи касаційну скаргу порушеннями судами норм процесуального права, скаржник не визначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в поєднанні з частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Крім того, скаржнику необхідно привести прохальну частину касаційної скарги у відповідність до предмета оскарження.
Оскільки оскаржується ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, скаржник має просити не про ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, а про скасування судових рішень та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до Кодексу адміністративного судочинства України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору та уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 243, 330, 332 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі №160/2410/26 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Судді Р. Ф. Ханова
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк