12 травня 2026 року
м. Київ
справа №160/9912/25
адміністративне провадження № К/990/18952/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №160/9912/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області у якому просив:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2024 №0730542409 щодо визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий період з 01.01.2019 по 31.12.2020 в загальному розмірі 2 701813, 63 грн., з яких 2 161 450,90 грн за податковим зобов'язанням, 540 362,73 грн- штрафна (фінансова) санкція;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровський області від 27.11.2024 №0730552409 щодо визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з військового збору за звітний податковий період з 01.01.2019 по 31.12.2020 в загальному розмірі 226 682,09 грн, з яких 181 345,67 грн- за основним зобов'язанням, 45 336,42 грн - штрафна (фінансова) санкція;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2024 №0730572409, яким ОСОБА_1 за вчинення податкового правопорушення, передбаченого абз.1. п. 121.1 ст.121 Податкового кодексу України за звітний податковий період з 01.01.2019 по 31.12.2020 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2024 №0730562409, яким ОСОБА_1 за вчинення податкового правопорушення, передбаченого абз.1.п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України за звітний податковий період з 01.01.2019 по 31.12.2020 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 680 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі №160/9912/25, в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - форми "ПС" №0730572409 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020,0грн скасовано та в цій частині заявлених вимог ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі №160/9912/25, в частині розглянутих позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення "ПС" №0730562409 визнано нечинним, а провадження у справі, в цій частині заявлених вимог - закрито.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі №160/9912/25 - залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 27.04.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Підставами касаційного оскарження скаржником вказано п. 1 ч. 4 статті 328 КАС України. За переконанням відповідача щодо спірних правовідносин судами попередніх інстанцій невірно застосовано та/або не заставано та не надано оцінки застосуванню наступних норм матеріального права: 1) пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 73.3.1 - 73.3.3 п. 73.3 ст. 73, пп. 85.2 ст. 85 ПК України, п. 44.6 ст. 46 ПК України (в частині виникнення в платника обов'язку надання документів до перевірки). Судами попередніх інстанцій не було враховано правовий висновок в аналогічних правовідносинах (в частині необхідності документального підтвердження понесених витрат на придбання інвестиційного активу), викладений в постанові Верховного Суду від 10.04.2023 по справі №560/8910/20.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції з урахуванням висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 28.02.2024 у справі №810/2527/17 у якому зазначено, що у спірному випадку, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб відсутній, а, відповідно, і висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України є необґрунтованим, та відповідно, нарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а такою застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є неправомірним.
Щодо нарахування контролюючим органом податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з огляду на встановлений факт отримання позивачем в 2019 році доходу у вигляді дарунку майна судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податкові зобов'язання самостійно сплачені позивачем.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.
Отже, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Висновки судів першої і апеляційної інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №160/9912/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду