12 травня 2026 року
м. Київ
справа №640/25171/21
адміністративне провадження №К/990/19179/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Датоліт» про відвід суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Стеценка С.Г. від участі у розгляді справи № 640/25171/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Фонд державного майна України, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", Товариство з обмеженою відповідальністю "Датоліт", ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 1455/1496 від 10.06.2021 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради № 1455/1496 від 10.06.2021 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
12.02.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Датоліт» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі № 640/25171/21.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.02.2026 вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2026 касаційну скаргу повернуто, у зв'язку з відсутністю підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Повторно 28.04.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Датоліт» на судові рішення у цій справі.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2026 вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2026 визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №640/25171/21.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Датоліт» залишено без руху.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету ТОВ «Датоліт» 29.04.2026 о 18:19.
06.05.2026 представник ТОВ «Датоліт» направив до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про відвід суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Стеценка С.Г.
Положенням частини одинадцятої статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Також приписами зазначеної статті визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
В обґрунтування заяви про відвід заявник вказує, що дії суду з приводу передачі повторно поданої ним касаційної скарги раніше визначеному складу суду є порушенням статті 31 КАС України.
Також зазначає, що повторно розподілена касаційна скарга раніше визначеному складу колегії суддів, який вже постановив ухвалу про повернення первинної касаційної скарги викликає сумнів у третьої особи щодо неупередженості та об'єктивності цієї колегії при розгляді питання про відкриття касаційного провадження.
В зв'язку з вищенаведеними обставинами вважає, що відповідно до положень пунктів 4, 5 частини першої статті 36 КАС України колегія суддів: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., Стеценко С.Г. підлягає відводу.
Вирішуючи заяву про відвід колегії суддів, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, визначених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Аналізуючи зазначені положення, Суд зауважує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або у будь-якій формі. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення судді до спору і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права безпосередньо не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою цього Суду (справи "Білуха проти України", заява № 33949/02, пункт 49; "Fey v. Austria", заява № 14396/88, пункти 27, 28 та 30; "Wettstein v. Switzerland", заява № 33958/96, пункти 42-43; "Pullar v. United Kingdom", заява № 22399/93, пункт 38) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з приводу передачі його повторно поданої касаційної скарги раніше визначеному складу, що на його думку є порушенням статті 31 КАС України, оскільки пунктом 2 рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 22.07.2021 № 9 з урахуванням Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (зі змінами та доповненнями), Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 (зі змінами), відповідно до статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про збори суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді зборами суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, зокрема, вирішено установити, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані в межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду після визначення судді-доповідача в цій судовій справі.
Таким чином у заяві ТОВ «Датоліт» про відвід суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Стеценка С.Г. від участі у розгляді справи № 640/25171/21 відсутні об'єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Стеценка С.Г., зокрема, такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію".
Частиною четвертою статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засіданні, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Стеценка С.Г. у зв'язку з чим, наявні підстави для передачі заяви ТОВ «Датоліт» для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для її розгляду.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 256 КАС України, Суд
Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Датоліт» про відвід суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Стеценка С.Г. від участі у розгляді справи № 640/25171/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Фонд державного майна України, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", Товариство з обмеженою відповідальністю "Датоліт", ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення.
Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Датоліт» про відвід суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Стеценка С.Г. для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому статтею 31 КАС України, для розгляду вказаної заяви про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: А. І. Рибачук
С. Г. Стеценко