12 травня 2026 року
м. Київ
справа №260/2516/25
адміністративне провадження № К/990/19598/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №260/2516/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 19 березня 2025 року №782 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП» щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 20 березня 2025 року №41 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області з 20 березня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 100 000 (ста тисяч) гривень.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року позов задоволено частково.
Змінено дату звільнення ОСОБА_1 , зазначену в наказі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 20 березня 2025 року №41 о/с, з 20 березня 2025 року на 30 березня 2025 року.
У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі №260/2516/25 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 19 березня 2025 року №782 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП" щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 20 березня 2025 року №41 о/с "По особовому складу" щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області з 21 березня 2025 року.
Стягнуто з ГУ НП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21 березня 2025 року по 14 квітня 2026 року в розмірі 402 823 (чотириста дві тисячі вісімсот двадцять три) грн 20 коп.
Рішення в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Закарпатській області з 21 березня 2025 року та стягнення з ГУ НП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в розмірі 30 469 (тридцять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн 96 коп звернуто до негайного виконання.
В задоволенні решта частини позовних вимог - відмовлено.
29 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №260/2516/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи, яка відноситься до категорій справ незначної складності.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №260/2516/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович