про залишення касаційної скарги без руху
12 травня 2026 року
м. Київ
справа №340/5561/25
адміністративне провадження №К/990/19539/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2026 у справі №340/5561/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання оформити та надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС у Кіровоградській області), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУ ДСНС у Кіровоградській області щодо зменшення в довідці про розмір грошового забезпечення від 06.03.2025 №5504-1228/5517.1/2023 станом на 01.01.2023 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;
зобов'язати ГУ ДСНС у Кіровоградській області оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ у Кіровоградській області) оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із включенням таких відомостей: надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, премії (170% посадового окладу), які встановлені на 2023 рік та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтями 7 Законів України про Державний бюджет України, відповідно на 2023 рік, для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 10.11.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії ГУ ДСНС в Кіровоградській області щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення від 06.03.2025 №5504-1228/5517.1/2023 для перерахунку пенсії позивачу із невідповідними відсотковими розмірами надбавки за особливості проходження служби та премії. Зобов'язав ГУ ДСНС в Кіровоградській області оформити та подати до ГУ ПФУ в Кіровоградській області виправлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу за нормами, чинними на 01.01.2023, врахувавши висновки суду у цій справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 09.04.2026 апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, апеляційну скаргу ГУ ДСНС у Кіровоградській області задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив їх скасувати та ухвалити рішення, яким позов задовольнити.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частини першої статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У силу приписів частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частини четвертої статті 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Водночас мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
У касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження посилається на неврахування судами попередніх інстанції висновків Верховного Суду, наведених у постановах Верховного Суду від 30.09.2025 у справі №440/11424/24, від 07.09.2018 у справі №806/1472/16, від 01.06.2022 у справі №814/659/18, від 24.01.2024 у справі №200/613/23, від 28.03.2024 у справі №160/3235/23, від 04.04.2024 у справі №380/859/23, від 20.04.2023 у справі №600/6282/21-а, від 12.06.2024 у справі №120/4595/23 та висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 23.04.2024 у справі №380/19324/23, однак не визначає, які саме норми матеріального права неправильно застосували суди або щодо якої норми права не враховані висновки Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що обов'язковими умовами для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосували суди; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладений; висновки судів, які суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладений висновок про застосування норми права; потрібною, обов'язковою умовою мотивування скарги є стислий виклад змісту спірних правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга), щоб можна було побачити їхню подібність.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. До того ж, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Також варто зазначити, що вказана справа розглядалася у суді першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник, посилаючись на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.
Однак, скаржник у касаційній скарзі абстрактно посилається на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду, на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Таким чином, скаржнику необхідно конкретизувати підстави оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням
Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме:
- конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон - №3674-VI) та частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон №3551-XII) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Керуючись статтями 169, 328, 329, 332 КАС України, Верховний Суд
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2026 у справі №340/5561/25.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2026 у справі №340/5561/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб