Справа № 240/25139/25
Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Євген Юрійович
Суддя-доповідач: Томчук А.В.
12 травня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Томчука А.В.
суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс.Ком» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіс.Ком» звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.05.2025 № 3840/06-30-04-01, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Артіс.ком»;
- зобов'язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Артіс.ком» з 09.05.2025 шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру ТОВ «Артіс.ком»;
- зобов'язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ «Артіс.ком» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення від 09.05.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказував, що при здачі декларації за серпень 2025 року товариству стало відомо про анулювання у травні 2025 року діючого свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Артіс.Ком». Водночас, на переконання позивача, таке рішення прийнято контролюючим органом без дотримання вимог пункту 184.2 статті 184 Податкового кодексу України щодо обов'язкового інформування платника та надання йому можливості подати свої пояснення чи заперечення. Більше того платник наголошує, що протягом року з квітня 2024 року по травень 2025 року в єдиному реєстрі податкових накладних на ТОВ «Артіс.Ком» були зареєстровані податкові накладні, які свідчать про придбання Товариством послуг здійснених з метою формування податкового кредиту. Також, станом на дату анулювання та станом на сьогодні у ТОВ «Артіс.Ком» наявний невикористаний податковий кредит з ПДВ в сумі 224787,25 грн, сформований за фактично здійсненими господарськими операціями. Вказане, на думку ТОВ «Артіс.Ком» , беззаперечно свідчить про протиправність спірного рішення податкового органу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.05.2025 року №3840/06-30-04-01, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ».
Зобов'язано Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» з 09.05.2025 року шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру.
Зобов'язано Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення від 09.05.2025 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» 1514,00 грн сплаченого судового збору.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» 1514,00 грн сплаченого судового збору.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції врахував доводи позивача про фактичне здійснення господарської діяльності та придбання/продаж послуг/товарів з метою формування податкового зобов'язання та кредиту. Суд прийняв до уваги й те, що Товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані податкові накладні від 30.04.2024 №3091482/1 на суму 371,76 грн в т ч. ПДВ 61,96 грн; від 31.05.2024 № 1538776/1 на суму 447,06 в т ч. ПДВ 74,51 грн; від 30.06.2024 № 319671/1 на суму 447,06 в т ч. ПДВ 74,51 грн; від 31.07.2024 № 42482/1 на суму 13,94 в т ч. ПДВ 2,32 грн; від 31.07.2024 № 4283/1 на суму 1605,65 грн в т ч. ПДВ 267,61 грн; від 31.08.2024 № 3481714/1 на суму 548,88 грн в т ч. ПДВ 91,48 грн; від 30.09.2024 № 749219/1 на суму 672,94 грн в т ч. ПДВ 112,16 грн; від 31.10.2024 № 2345833/1 на суму 447,06 грн в т ч. ПДВ 74,51 грн; від 30.11.2024 №2261410/1 на суму 1044,71 грн в т ч. ПДВ 174,118 грн; від 31.12.2024 № 2420619/1 на суму 447,06 в т ч. ПДВ 74,51 грн; від 31.12.2024 № 2420618/1 на суму 106,52 грн в т ч. ПДВ 17,75 грн; від 31.01.2025 № 458985/1 на суму 397,76 грн в т ч. ПДВ 66,294 грн; від 31.01.2025 № 458984/1 на суму 247,09 грн в т ч. ПДВ 41,18 грн; від 28.02.2025 № 3557177/1 на суму 269,21 грн в т ч. ПДВ 44,868 грн; від 28.02.2025 № 831687/1 на суму 201,38 грн в т ч. ПДВ 33,56 грн; від 31.03.2025 № 5080844/1 на суму 143,50 в т ч. ПДВ 23,92 грн; від 30.04.2025 № 3433642/1 на суму 387,30 грн в т ч. ПДВ 64,55 грн; від 30.04.2025 №3433641/1 на суму 33,91 грн в т ч. ПДВ 5,65 грн., в тому числі ПДВ 4733,32 грн.
При вирішенні цього спору суд дійшов висновку, що оскільки в ЄРПН зареєстровано податкові накладні контрагентів позивача то за платником податку залишилось право сформувати податковий кредит/зобов'язання протягом часу, наведеного у вказаній вище нормі закону. З огляду на наведене, суд виснував, що станом на день прийняття оскаржуваного рішення, контролюючим органом протиправно не враховано, що ще не сплинув строк, протягом якого платник податку має право включити сплачені в ціні товару кошти до податкового кредиту і відобразити у податкових деклараціях суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд визнав необґрунтованою позицію податкового органу, що нездійснення товариством у період з 01.04.2024 до 31.03.2025, операцій з постачання/придбання товарів/послуг, вчинених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та дійшов висновку про безпідставність анулювання за Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» реєстрації платника ПДВ.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - ДПС України, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
За доводами апеляційної скарги, платник ТОВ «Артіс.Ком» при наявності показників для декларування, а саме, операцій з придбання товарів (послуг) протягом податкових періодів з 01.04.2024 по 31.03.2025, зобов'язаний подавати податкові декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди квітень-грудень 2024 року та січень-березень 2025 року згідно з вимогами пункту 49.2 статті 49 Кодексу та пункту 9 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21 з використанням права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, протягом 365 календарних днів з дати складання податкових накладних/ розрахунків коригування відповідно до положень пункту 198.6 статті 198 Кодексу. Враховуючи наведене вище, ТОВ «Артіс.Ком» не дотримано вимоги пункту 49.2 статті 49, абзацу 2 пункту 198.3 статті 198 Кодексу та Порядку № 21 та не задекларовано показники, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу. Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПУ України наявні підстави для анулювання анулювання реєстрації платника ПДВ.
Відповідач - ГУ ДПС у Житомирській області також звернувся до апеляційного суду із скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2026, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
У згаданій апеляційній скарзі, відповідач вказує про поверхневе дослідження судом першої інстанції, наявних у матеріалах справи письмових доказів та зауважує про те, що згідно з реєстром податкових декларацій з ПДВ за 12 послідовних податкових місяців від 09.05.2025 № 1697/06-30-04-01-23, з квітня 2024 року по березень 2025 року позивачем подані декларації з ПДВ з відсутнім обсягом поставок та/або придбання. При цьому позивач під час розгляду справи не заперечував, що подавав до податкового органу декларації з податку на додану вартість з обсягом оподатковуваних операцій 0,00 грн в період з квітня 2024 року по березень 2025 року, що підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях. Виходячи з вищевикладеного, податковий орган мав передбачені підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області, в якому просив залишити оскаржене рішення без змін.
З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області за податковим номером ЄДРПОУ 43494555. З 01.03.2020 зареєстроване платником ПДВ з індивідуальним податковим номером платника ПДВ 434945506255.
За даними реєстру податкових декларацій з ПДВ за 12 послідовних податкових місяців від 09.05.2025 № 1697/06-30-04-01-23, Товариство подало до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ з квітня 2024 року по березень 2025 року, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Оскільки ТОВ «Артіс.Ком», яке зареєстроване як платник ПДВ, за період з квітня 2024 року по березень 2025 року не подавало контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подавало таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України та реєстру податкових декларацій з ПДВ за 12 послідовних податкових місяців від 09.05.2025 № 1697/06-30-04-01-23 прийнято Рішення № 3840/06-30-04-01, яким анульовано свідоцтво платника ПДВ.
Повідомленням JI409801 від 09.05.2025 повідомлено, що реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ», як платника ПДВ, анульовано за рішенням контролюючого органу від 09.05.2025 № 3840/06-30-04-01 відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України.
На спростування підстав анулювання позивач вказував, що протягом року з квітня 2024 року по березень 2025 року в єдиному реєстрі податкових накладних на ТОВ «Артіс.Ком» були зареєстровані податкові накладні, які, на думку товариства, свідчать про придбання ТОВ «Артіс.Ком» послуг здійснених з метою формування податкового кредиту. Вказані накладні за період з квітня 2024 року по квітень 2025 року та квитанції про їх реєстрацію містяться у матеріалах адміністративної справи.
У жовтні 2025 року Товариство звернулось до контролюючого органу і заявою про поновлення реєстрації платника ПДВ.
В свою чергу, відповідач листом від 12.10.2025 № 29128/0/06-30-04-0113 повідомив про відсутність підстав для самостійного поновлення податковим органом відповідного свідоцтва, наголосив на можливості адміністративного та судового оскарження відповідного рішення.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача листом від 31.10.2025 №30147/6/06-30-04-01-13 відповідач відмовив у направленні спірного рішення у вигляді скан-копії. Запропоновано прибути особисто для отримання копії рішення.
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся в суд із цим позовом.
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на ату виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (підпункт 49.3 статті 49 ПК України).
Абзацом другим пункту 49.4 статті 49 ПК України встановлено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Положеннями статті 184 ПК України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Відповідно до пункту 184.3 статті 184 ПК України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.
Пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Згідно з пунктами 184.5 та 184.6 статті 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233 (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII ПК України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Згідно з пунктом 5.5 Положення № 1130 Анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).
Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Положення 1130).
Відповідно до пункту 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись, як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом неодноразово, зокрема, у постановах від 30 квітня 2024 року у справі № 160/12823/23, від 12 вересня 2024 року у справі № 400/10114/23, від 17 вересня 2024 року у справі № 280/10300/23, від 07 січня 2025 року у справі № 160/7847/24.
Колегією суддів встановлено, що за даними інформаційної бази ДПС України, а саме за даними реєстру податкових декларацій з ПДВ за 12 послідовних податкових місяців від 09.05.2025 № 1697/06-30-04-01-23, Товариство подало до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ з квітня 2024 року по березень 2025 року, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Вказані обставини не спростовано строною позивача під час розгляду цієї адміністративної справи.
Також варто зауважити, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вказані періоди до контролюючого органу позивачем не подавались. Наявний у матеріалах справи уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок не береться апеляційним судом до уваги, адже такий подавався платником за березень 2024 року та жовтень 2025 року, тобто період який перебуває поза межами прийнятого рішення.
За наведеного колегія суддів погоджується з доводами відповідачів, що податковий орган мав передбачені підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України підстави для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість.
Резюмуючи наведене, колегія суддів зазначає, що сам лише факт здійснення господарської діяльності щодо придбання товару (послуг), складання видаткових та податкових накладних, їх реєстрація в ЄРПН не призводить до автоматичного декларування сум ПДВ за такими накладними і не звільняє позивача від податкового обов'язку своєчасно подавати до контролюючого органу декларації з ПДВ, в яких відображати обсяги оподатковуваних операцій за місяць для нарахування та сплати податку, а невиконання позивачем такого обов'язку протягом 12 послідовних податкових місяців є обов'язковою підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, на підставі пп. «г» п.184.1 ст.184 ПК України. В свою чергу позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості виконувати відповідний податковий обов'язок у спірному періоді.
При цьому в частині доводів позивача щодо наявності у нього права сформувати податковий кредит/зобов'язання за вказаними протягом часу, передбаченого пунктом 198.6 статті 198 ПК України, колегія суддів звертає увагу на те, що наявність відповідного права без його реалізації шляхом вчинення певних, чітко передбачених положеннями податкового законодавства дій, за обставин цієї справи, жодним чином не спростовує наявність передумов, які відповідно до положень підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України свідчать про існування підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ.
Щодо посилань позивача у апеляційній скарзі на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 240/8277/24, якою залишено без змін рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року, яким визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 27.02.2024 №10626829/43494555, рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Державної податкової служби України від 19.03.2024 №16303/43494555/2 та зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс.ком» №7 від 12.12.2023 датою її подання на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних - 28.12.2023, як на підставу неможливості здійснення господарської діяльності зі своїми контрагентами, колегія суддів відхиляє такі, адже такі жодним чином не впливають на висновки суду, постановлені на наслідками розгляду цієї справи та належно не обґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.
За вказаних обставин колегія суддів приходить до переконання, що приймаючи рішення від 09.05.2025 № 3840/06-30-04-01 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Артіс.ком», ГУ ДПС у Житомирській області діяло з дотримання пунту 1 частини 2 статті 2 КАС України, тобто на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У силу пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За правилами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційних скарг відповідачів спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Артіс.ком».
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб'єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Артіс.Ком» у задоволенні вимог адміністративного позову.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий Томчук А.В.
Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.