Справа № 600/3387/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
11 травня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Солюшин" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед Солюшин",звернулось в суд із позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області та Державної податкової служби України, з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області №11022917/43968519 від 08.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 12.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №9 від 12.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день подання її на реєстрацію.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 10.08.2025 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед Солюшин" (вул. Пилипа Орлика, буд. 1-д, офіс 410, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43968519), основний вид економічної діяльності, в тому числі згідно КВЕД є 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами.
30.05.2023 ТОВ "Мед Солюшин" (покупець) уклало з ТОМ "Лапомед" (постачальник) договір поставки №3738. Згідно умов цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця набір хірургічних інструментів та обладнання, загальною вартістю 536213,00 грн.
На виконання вказаного договору, 07.06.2023 ТОВ "Лапомед" поставило ТОВ "Мед Солюшин" хірургічні інструменти та обладнання, всього найменувань: 36 на суму 403874 грн, що підтверджується видатковою накладною №590 від 07.06.2023).
За вищевказане обладнання позивач здійснив на користь ТОВ "Лапомед" оплату 06.062023 в розмірі 268106,50 грн та 11.08.2023 в сумі 268106,50 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №311 та №483.
07.06.2023 ТОВ "Мед Солюшин" (постачальник) уклало з Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська клінічна лікарня" Чернівецької міської ради (покупець) договір купівлі-продажу №328. Згідно умов цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю хірургічні інструменти кількість найменувань 40 одиниць вартістю 766032,00 грн в т.ч. ПДВ 50114,24 грн.
12.06.2023 ТОВ "Мед Солюшин" поставило Комунальному некомерційному підприємству "Центральна міська клінічна лікарня" Чернівецької міської ради хірургічні інструменти, кількість найменувань: 35 загальною вартістю 576979,00 грн, в т.ч. ПДВ 37746,29 грн, що підтверджується видатковою накладною №62 та актом прийому передачі.
15.06.2023 Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська клінічна лікарня" Чернівецької міської ради хірургічні інструменти здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю "Мед Солюшин" в розмірі 576979,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1265.
12.06.2023 позивачем сформовано та направлено до ДПС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 576979,00 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість 37746,29 грн.
Проте, квитанцією про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.06.2023, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачу було зупинено реєстрацію податкової накладної від 12.06.2023 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обсяг постачання товару/послуги 8544, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D" = 10.1643 %, "Р" = 88044.66. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою реєстрації зазначеної вище податкової накладної від 12.06.2023 №9 позивачем було подано до Головного управління ДПС у Чернівецькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Рішеннями Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 08.05.2024 №11022917/43968519 позивачу було відмолено у реєстрації ПН/РК податкової накладної від 12.06.2023 №9 з підстав ненадання/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Вважаючи оскаржуване рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються правовими нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI; Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246; Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі визначені в Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165).
При цьому, обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складена податкова накладна, подана для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.
Як встановлено судом першої інстанції, реєстрація податкової накладної від 12.06.2023 №9 зупинена із посиланням виключно на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином зазначені норми законодавства передбачають, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є наявність об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірність уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку, тобто господарська операція має бути реальною, впливати на активи платника податку та породжувати податкові зобов'язання.
Поряд з цим, як зазначалось вище, пунктом 11 Порядку №1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Тобто, на час формування квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивача, податкове законодавство України містить вимоги до змісту такої квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які є конкретними та не можуть містити абстрактний характер.
При цьому, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).
Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.
Тобто, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПК України.
При таких обставинах, контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
Як встановлено судом першої інстанції, при зупиненні реєстрації податкової накладної від 12.06.2023 №9 у квитанції відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником податків для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних.
Крім того, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
У постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №822/1886/18 зазначено, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 520/15348/20).
Отже, як вірно вважав суд першої інстанції, не зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 12.06.2023 №9 чіткого та конкретного переліку документів фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірної податкової накладної.
За таких обставин, суд обґрунтовано вважав протиправним зупинення реєстрації податкової накладної від 12.06.2023 №9 з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Разом з цим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які давали можливість віднести розглядувані у даній справі господарські операції до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій платника податку на додану вартість.
Зважаючи на це, суд першої інстанції приходить до обґрунтованого висновку, що у відповідача не було законних та обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 12.06.2023 №9.
Як встановлено з матеріалів справи, після отримання рішення про зупинення реєстрації даної податкової накладної від 12.06.2023 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних, де відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником податків для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної, позивачем було направлено контролюючому органу пояснення та матеріали на підтвердження вчинення ним господарської операції з контрагентом.
За наслідками розгляду поданих позивачем пояснень та матеріалів на підтвердження вчинення господарської операції відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2024 №11022917/43968519.
Вирішуючи вказаний спір, суд звертав увагу на постанову від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, в якій Верховний Суд зауважив, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, з огляду на протиправність зупинення реєстрації податкової накладної від 12.06.2023 №9 та відсутність у відповідній квитанції про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної конкретного переліку документів, які необхідно було подати для проведення реєстрації, відмова у реєстрації такої податкової накладної з підстав неподання позивачем необхідних документів не може вважатись законною та обґрунтованою, що свідчить про протиправність спірного рішення від 08.05.2024 №11022917/43968519.
При цьому, надані позивачем документи до пояснень в своїй сукупності є достатніми для реєстрації податкової накладної від 12.06.2023 №9 та висновку про реальність господарської операції між позивачем та Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська клінічна лікарня" Чернівецької міської ради.
Тобто, позивачем надано необхідні документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, та які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
З метою перевірки податкових накладних, поданих на реєстрацію в ЄРПН, є не перевірка ведення бухгалтерського обліку платником податку чи правильність формування податкового кредиту чи відображення податкових зобов'язань, а встановлення ризиків порушення платником податку податкового законодавства, уникнення ним виконання податкового обов'язку через відображення в податковому обліку операцій з постачання товарів/послуг, у яких наявні об'єктивні ознаки неможливості їх здійснення (проведення).
З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Разом із тим, предметом розгляду у даній справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Також слід враховувати, що згідно позиції Верховного Суду в постанові від 07.12.2022 по справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Тобто, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації ПН.
Під час реєстрації ПН фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у ПН. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції приходить до обґрунтованого висновку про протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2024 №11022917/43968519.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Тобто, законодавством не передбачений інший належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Покладення на відповідача такого обов'язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, суд критично оцінює аргументи апеляційної скарги відповідача у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.
Отже, порушене право позивача підлягало судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати вищезазначену податкову накладну.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.