Справа № 686/1653/26
Головуючий у 1-й інстанції: Заворотна О.Л.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
12 травня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 6468862 від 05.01.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Позов мотивовано тим, що 05 січня 2026 року поліцейський 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області сержант поліції Гаврилюк І.М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6468862, якою позивача визнано винним у порушенні п.8.7.3. ґ) Правил дорожнього руху України - водій керуючи т/з проїхав перехрестя вулиць Подільська - Кам'янецька на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.ґ) ПДР, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. Позивач не погоджуючись із вказаною постановою, вказав, що правопорушення не вчиняв, у відповідача відсутні належні та достатні докази та/або фактичні дані, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому просить постанову визнати протиправною та скасувати.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2026 року позовні вимоги задоволено.
Постанову поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області сержанта поліції Гаврилюка І.М. серії ЕНА № 6468862 від 05 січня 2026 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 12 ст.122 КУпАП - скасовано, провадження у справі закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області сержанта поліції Гаврилюка І.М. серії ЕНА № 6468862 від 05 січня 2026 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що керуючи транспортним засобом марки Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 у м.Хмельницькому здійснив проїзд перехрестя вулиць Кам'янецька-Подільська на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України "Про національну поліцію", "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху України, а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст.246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги позивача щодо протиправності винесення постанови серії ЕНА № 6468862 від 05.01.2026, колегія суддів зважає на наступне.
Оскаржуваною постановою позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що керуючи транспортним засобом марки Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 у м.Хмельницькому здійснив проїзд перехрестя вулиць Кам'янецька-Подільська на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів (пункт 8.7.3. ґ ПДР України).
У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (пункт 8.10 ПДР України).
Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (пункт 8.11. ПДР України).
Зі змісту пункту 8.7.3. ґ ПДР України слідує, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених пунктом 8.10 цих Правил.
Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із відеозапису відео реєстратора службового автомобіля (Додаток 1, файл «Video») видно, що в момент увімкнення жовтого сигналу світлофора по вулиці Кам'янецька, автомобіль Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 рухається прямолінійно (протягом 2 секунд), перетинає стоп-лінію.
На відео з камер спостереження «Безпечне місто» чітко вбачається як транспортним засобом марки Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 о 16 год 24 хв під'їзжаючи до перехрестя на миготливий зелений сигнал світлофора не зупиняє рух, а так і продовжує перетинати стоп - лінію на жовтий сигнал світлофора.
Після чого Інспектор на службовому автомобілі прослідував за даним транспортним засобом, та в подальшому вказаний автомобіль S Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 було зупинено, водієм виявився ОСОБА_1 .
Із доданого відеозапису з камер зовнішнього відеоспостереження «Безпечне місто» вбачається, що 05.01.2026 о 16 год 24 хв 42 сек ТЗ білого кольору рухається по до перехрестя вул. Кам'янецька-Подільська. Інших транспортних засобів попереду у позаду даного автомобіля не має. Вбачається, що автомобіль білого кольору проїхав на перехрестя на жовтий сигнал світлофора та за ним відразу прослідував поліцейський автомобіль з увімкнутими проблисковими маячками, що означало вимогу про зупинку. Таким чином, з огляду на сукупність долучених доказів, з застосуванням принципу «Поза розумним сумнівом», автомобіль Jeep Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 , який був зупинений поліцейським це є автомобіль, який проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора та був зафіксований на камери зовнішнього відеоспостереження «Безпечне місто», відеореєстратор поліцейського.
Із відеозапису з боді-камер поліцейських слідує, що водій не заперечував того, що це саме він на даному автомобілі проїхав перехрестя вул.Кам'янецька-Подільська, однак стверджував, що змушений був завершити маневр.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи наявні докази скоєння позивачем правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2026 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.