Справа № 640/27243/20
про залишення апеляційної скарги без руху
12 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування вимоги, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу.
Вивчення змісту матеріалів апеляційної скарги дає підстави вважати, що така не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), з огляду на наступні недоліки.
З матеріалів справи слідує, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві оскаржує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2025, в той же час із апеляційною скаргою останній звернувся до суду апеляційної інстанції 03.05.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві посилається на необхідність забезпечення апеляційного перегляду рішення.
Перевіривши доводи заяви та матеріали адміністративної справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, визначені у такому клопотанні, виходячи з наступного.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначені у статті 296 Кодексу адміністративного судочинства, пунктом 1 частини 5 якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина 3 статті 295 КАС України).
Частинами 1 та 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Як встановлено судом із відомостей Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та Єдиного державного реєстру судових рішень, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві вперше зверталося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою 14.10.2025.
Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. Втім, у наданий судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були, що слугувало підставою для її повернення 04.11.2025.
До повторно поданої апеляційної скарги Головне управління Державної податкової служби у м. Києві знову як не долучило документ про сплату судового збору, окрім того, не навело жодних пояснень щодо причин його відсутності.
Разом з тим, саме по собі повторне звернення до суду із апеляційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні має бути врахований загальний строк від дати початку його спливу та усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної вище, колегія суддів дійшла висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду, викладених у коментованому клопотання, з огляду на таке.
Так, недоліки, що стали підставою для повернення первісної скарги, а саме відсутність документа про сплату судового збору, при повторному зверненні Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві не усунуті. Так само апелянтом не наведено жодних належних пояснень чи доказів на підтвердження існування об'єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали виконанню цього процесуального обов'язку.
Враховуючи викладене, доводи скаржника не виправдовують безпідставність порушення суб'єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2025, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не зазначено, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених скаржником підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити.
Приписами пункту 1 частини 5 статті 296 КАС визначають, що до апеляційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина 6 статті 296 Кодексу).
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 за №3674-VI (надалі по тексту також - Закон №3674-VІ), судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону №3674-VІ, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду, серед іншого, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Разом із тим, Головним управлінням ДПС у м. Києві до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VІ, за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VІ передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 3 статті 4 Закону №3674-VІ).
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску в розмірі 36 478,33 гривень. Отже, сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складала 840,80 гривень (2 102,00 гривень х 0,4).
З огляду на викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підлягає сплаті в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та складає 1 008,96 гривень (840,80 х 150% х 0,8 коефіцієнт).
У силу вимог пункту 4 частини 2 статті 296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Із відомостей апеляційної скарги, поданої через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи судом з'ясовано, що така не містить зазначень щодо іншого учасника справи, а саме позивача ( ОСОБА_1 ), а також місця проживання чи перебування останнього.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 296 КАС України, до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
При цьому частиною 9 статті 44 КАС України унормовано, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Так, судом встановлено, що до такої апеляційної скарги не надано доказу надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи, а саме позивачу ( ОСОБА_1 ), чим не дотримано вимог пункту 2 частини 5 статті 296 та частини 9 статті 44 Кодексу.
За приписами частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Поруч із цим, згідно частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, частини 2 статті 298, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати Головному управлінню ДПС у м. Києві строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність останньої до вимог, встановлених статтею 295, пунктом 1, 2, 4 частини 5 статті 296 та частиною 9 статті 44 коментованого Кодексу.
Керуючись статтею 161, частинами 1, 2 статті 169, пунктом 1 частини 5 статті 296, частинами 1, 2 статті 298, статтями 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, - відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску Головного управління Державної податкової служби у м. Києві строку на апеляційне оскарження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2025.
3. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування вимоги, - залишити без руху.
4. Встановити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність апеляційної скарги до вимог, встановлених статтею 295, пунктом 1, 2, 4 частини 5 статті 296 та частиною 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, необхідно надати (долучити) до апеляційної скарги:
- заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на обставини, які перешкоджали звернутись до суду із відповідною скаргою з дотриманням строку, встановленого приписами КАС України, навести належні доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів;
- платіжне доручення про сплату (доплату) судового збору в розмірі 1 008,96 гривень;
- зазначення у апеляційній скарзі імені та місця проживання чи перебування позивача ОСОБА_1 ;
- докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу ОСОБА_1 у відповідності до приписів частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Чуприна О.В.
Суддя Попова О.Г.
Суддя Говорун О.В.