Справа № 320/22063/25
11 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Осіпової О.О.,
суддів - Златіна С.В., Воловика С.В.,
перевіривши апеляційну скаргу ГУ ПФУ в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ГУ ПФУ в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі № 320/22063/25.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, апелянт подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі № 320/22063/25 - залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
Копію зазначеної ухвали суду апелянтом отримано в електронному кабінеті системи «Електронний суд» 24.04.26 17:54.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, обґрунтоване посиланнями на наявність обставин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану, зокрема повітряних тривог, відсутності електропостачання, неможливості використання транспорту та ракетних обстрілів території його місцезнаходження, як на підстави поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин до апеляційної скарги недодано.
Щодо строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, процесуальним законом чітко визначено як строки апеляційного оскарження, так і умови, за яких пропущений строк може бути поновлений судом. При цьому обов'язок доведення поважності причин пропуску такого строку покладається на особу, яка звертається із відповідною заявою.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено 27.02.2026, а тому граничним строком його апеляційного оскарження є 30.03.2026, тоді як апеляційну скаргу подано 15.04.2026, тобто після закінчення встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, що відповідно до статей 44, 295, 298 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема щодо дотримання строків апеляційного оскарження та належного оформлення апеляційної скарги.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі № 380/19423/21.
У клопотанні апелянт, зокрема, посилається на масовані ракетні обстріли території України. Однак такі доводи є загальними та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Апелянтом не надано відомостей про те, що внаслідок таких обстрілів було пошкоджено приміщення установи, втрачено доступ до документів чи засобів зв'язку, або іншим чином об'єктивно ускладнено можливість здійснення процесуальних дій у визначений строк.
Також апелянт посилається на тривалі повітряні тривоги. Водночас жодних доказів на підтвердження тривалості таких тривог, їх системності або впливу на режим роботи апелянта суду не надано. Зокрема, відсутні будь-які об'єктивні дані (витяги з офіційних джерел, довідки, інші підтвердження), які б свідчили про неможливість подання апеляційної скарги у встановлений процесуальний строк.
Крім того, апелянт посилається на аварійні та планові відключення електропостачання. Однак і ці доводи мають декларативний характер, оскільки не підтверджені жодними належними доказами. Зокрема, не надано відомостей щодо конкретних періодів відключень, їх тривалості та впливу на можливість здійснення процесуальних дій, а також відсутні будь-які документи або дані з офіційних джерел, які б підтверджували такі обставини.
Посилання апелянта на загальну складність роботи в умовах воєнного стану також не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, оскільки сам по собі факт запровадження воєнного стану не звільняє учасників справи від обов'язку дотримання процесуальних строків за відсутності конкретних обставин, що об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальних дій. Крім того, доводи щодо організаційних труднощів не можуть визнаватися поважними причинами пропуску строку, оскільки належна організація діяльності покладається на саму особу.
Суд також враховує, що інститут процесуальних строків спрямований на забезпечення принципу правової визначеності та стабільності судових рішень. Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження за відсутності об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду суперечило б принципу рівності учасників процесу та створювало б необґрунтовані процесуальні переваги для суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними у розумінні статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для його поновлення відсутні. У зв'язку з цим у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, колегія суддів,-
У задоволенні клопотання ГУ ПФУ в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі № 320/22063/25 - відмовити.
Роз'яснити скаржнику, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для його поновлення не позбавляє його права на звернення до суду касаційної інстанції у випадках та порядку, визначених КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.
Суддя-доповідач О.О. Осіпова
Суддя С.В. Златін
Суддя С.В. Воловик