Номер справи 171/512/26
Номер провадження 2-о/171/96/26
06.05.26 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровсьокї області у складі:
головуючого - судді Шкарлат Я.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Бахтіярової Н.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 15 про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів, -
02.03.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, а саме просила встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки НОМЕР_1 виданої 15 липня 1983 року, встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , архівної довідки від 14.01.2025 р. № З-13-16-2025. Заява обгрунтована тим що 19.01.2025 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, але їй було повідомлено, що не можна взяти до уваги трудову книжку, оскільки в трудовій книжці зроблено виправлення дошлюбного прізвища з невірного « ОСОБА_2 » на вірне « ОСОБА_3 », тобто з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. А в архівній довідці від 14.01.2025 р. № З-13-16-2025 в наказах № 86 від 04.04.1983 р. про прийняття на виробничу практику та наказі № 134 від 23.07.1983 р. про прийняття на роботу вказано прізвище « ОСОБА_2 ».
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засідання позовні вимоги підтримала, просила задовільнити.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог заяви з огляду на наступне.
Правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Дослідивши заяву та письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 прізвище заявниці, ім'я та по батькові - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », місце народження: м. Апостолове, Дніпропетровської області. В паспорті зазначено, що 18.08.1984 року відділом Апостолівського РУЮ в Дніпропетровській області зареєстровано шлюб з ОСОБА_4 .
Відповідно до трудової книжки виданій 15.07.1983 року, ім'я та по батькові вказано як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » російською мовою.
Відповідно до свідоцтва про народження встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Апостолове, Апостолівського району Дніпропетровської області народилася « ОСОБА_5 » російською мовою.
Відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_3 виданого відділом РАЦС Апостолівського району Дніпропетровської області 18.08.1984 року був укладений шлюб між ОСОБА_4 та « ОСОБА_5 » російською мовою.
В архівній довідці № З-13-16-2025 від 14.01.2025 року зазначено, в документах архівного фонду «Маслозавод» Апостолівського району, Дніпропетровської області, в книгах наказів з особового складу зазначено, що відповідно до Наказу № 86 від 04.04.1983 р. « ОСОБА_6 и ОСОБА_7 принять лаборантами химико-бактериологического анализа с 04 апреля 1983 года для прохождения производственной практики с оплатой 70 руб. в месяц согласно договора № 67 от 30 января 1983 года. Приказ № 7 от 06.03.2000 года: Уволить тов. ОСОБА_1 с работы по собственному желанию с 06.03.2000 года» російською мовою.
Приписами ст. 293, 315 ЦПК України визначено, що в порядку окремого провадження суд вправі встановити факт, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення, зокрема, факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем та часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Судовим розглядом підтверджено факт наявності суперечностей в трудовій книжці, виданій заявникові, з її паспортними даними та іншими документами, що стосуються її персональних даних. Вказані розбіжності безсумнівно ставлять під сумнів факт належності саме їй трудової книжки та, як наслідок, впливають на реалізацію заявником права на призначення пенсії за віком.
Згідно з п.п.2.1, 2.2, 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами. Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Як визначено п.2.8 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
У трудовій книжці від 15 липня 1983 року НОМЕР_1 заявниця значиться як « ОСОБА_3 » виправлене та закреслене, змінено прізвище на « ОСОБА_8 » (мовою оригіналу), відповідно до позначки на титульній сторінці трудової книжки, прізвище змінене на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_3 виданого відділом РАЦС Апостолівського району Дніпропетровської області 18.08.1984 року був укладений шлюб між ОСОБА_4 та « ОСОБА_5 » російською мовою.
Тобто, в даному випадку маються розбіжності в трудовій книжці, архівних довідках з анкетними даними « ОСОБА_2 », вказаними в свідоцтві про народження, дошлюбному прізвищу у свідоцтві про одруження виданого 18.08.1984 серії НОМЕР_3 « ОСОБА_3 ».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як визначено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5 зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12 серпня 1993 року, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року «… суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів…».
З наданих заявником та досліджених письмових доказів в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що розбіжності у написанні прізвища заявника в трудовій книжці від 15 липня 1983 року НОМЕР_1 та архівній довідці від 14.01.2025 р. № З-13-16-2025, пов'язуються із помилкою (опискою) у написанні прізвища заявника в результаті допущення технічної описки, оскільки всі інші її анкетні дані, а саме ім'я, по батькові, дата народження співпадають з тими даними, що зазначені у свідоцтві про народження, свідоцтві про одруження.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, встановлення факту належності ОСОБА_1 , трудової книжки серії НОМЕР_1 , архівної довідки від 14.01.2025 р. № З-13-16-2025 в судовому порядку є єдиним способом, що забезпечить можливість реалізації нею права на пенсійне забезпечення. Відтак суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог із встановленням вказаного факту, який знайшов своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами в їх сукупності, має для заявника істотне юридичне значення.
Судові витрати відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України не відшкодовуються.
Керуючисьст.ст. 2, 4, 5, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 263-265, 267, 268, 273, 293, 294, 315-319, 351-352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Песійного фонду України в Дніпропетровській області Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 15 про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 15 липня 1983 року.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , архівної довідки від 14.01.2025 р. № З-13-16-2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Я.Ю.Шкарлат