Справа номер 171/1083/26
Номер провадження 3/171/1039/26
Іменем України
12.05.26 м.Апостолове
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Яна Юріївна, розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомо, місце проживання: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
На розгляд до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Зазначені матеріали відповідно до розділів ІІ, ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814 були зареєстровані в АСДС та розподілені судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №380162 від 01 квітня 2026 року, ОСОБА_2 перебуваючи у відпустці за фактичним місцем проживання згідно з наказом НОМЕР_1 прикордонного загону № 152-ВВ від 24.03.2026 року, зобов'язаний був прибути до місця тимчасової дислокації підрозділу (в/ч НОМЕР_2 ) о 08:00 годині 30.03.2026 року. Проте у визначений термін не прибув, а повернувся 01.04.2026 о 20:00 годині, чим допустив затримку на 2 доби. Причиною несвоєчасного прибуття стало питання сімейного характеру, а саме смерть матері, про затримку не повідомив, чим скоїв діями ОСОБА_2 порушив ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, що становить склад правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про причину неявки не повідомив, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, провину визнав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи, що притягується, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб'єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку із повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 та № 65/2022,, які затверджено Законами України від 24.02.2022 № 2102-IX та від 03.03.2022 року № 2105-IX, введено воєнний стан в Україні та оголошено проведення загальної мобілізації, які діють дотепер.
Відповідно до ст..ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Тож, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 дійсно скоїв адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду .
Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
При вирішенні питання щодо необхідності накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , враховуючи характер і конкретні обставини вчиненого правопорушення, визнання вини, відсутність збитків державним і суспільним інтересам, та безпосередньо громадянам, а також відсутність обтяжуючих обставин, приходжу до висновку, що вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення, з урахуванням вищевикладених обставин, хоча формально і містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, однак у зв'язку із своєю малозначністю не являє собою великої суспільної небезпеки на час його вчинення, у зв'язку із чим, вважаю за необхідне звільнити ОСОБА_2 на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Частиною 2 статті 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 172-15, 245, 280, 283, 284 КУпАП-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності звільнити, обмежившись усним зауваженням.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Дніпровського апеляційного суду з дня її проголошення.
Суддя Яна Юріївна Шкарлат
Дата документу 12.05.2026