Справа № 169/402/26
Провадження № 1-кп/169/110/26
11 травня 2026 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ставок Турійського району Волинської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки: АДРЕСА_2 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, офіційно непрацюючої, неодруженої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України,
ОСОБА_4 , будучи постановою Турійського районного суду Волинської області від 10 листопада 2025 року у справі № 169/1015/25, яка набрала законної сили 20 листопада 2025 року, визнаною винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та позбавленою права керування транспортними засобами на строк один рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та усвідомлюючи, що позбавлена права керування транспортними засобами, з метою невиконання вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, з мотивів явної неповаги до судових рішень, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини першої статті 129-1 Конституції України, частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, вчинила дії щодо умисного невиконання зазначеного судового рішення.
Так, 02 квітня 2026 року о 16.00 годині ОСОБА_4 всупереч постанові суду, якою її позбавлено права керування транспортними засобами, керувала автомобілем марки «Volkswagen Bora» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та, рухаючись поблизу будинку № 22 по вулиці Луцька у селищі Турійськ Ковельського району Волинської області, була зупинена працівниками поліції.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе в пред'явленому обвинуваченні визнала повністю та показала, що 02 квітня 2026 року о 16.00 годині керувала автомобілем марки «Volkswagen Bora» поблизу будинку № 22, що по вулиці Луцька у селищі Турійськ Ковельського району Волинської області, де була зупинена працівниками поліції. Знала, що вона позбавлена права керування транспортними засобами. У вчиненому щиро розкаялася, просила суворо її не карати та призначити покарання у виді штрафу.
Таким чином, наведені вище показання обвинуваченої ОСОБА_4 є детальними, чіткими та послідовними і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
Не маючи підстав сумніватися у добровільності позиції, а також показань обвинуваченої, суд, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Тому, всесторонньо проаналізувавши матеріали кримінального провадження та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, і кваліфікує такі її дії як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Відповідно до вимог статті 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень статті 12 КК України, є нетяжким злочином, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, оскільки кримінальне правопорушення припинене працівниками поліції, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , не встановлено.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 є особою молодого віку, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває і за допомогою до них не зверталася, має постійне, зареєстроване у встановленому законом порядку, місце проживання, за яким характеризується позитивно, добровільно перерахувала на потреби Збройних Сил України грошові кошти в сумі 5 000 гривень (благодійний внесок на потреби ЗСУ, отримувач: Міністерство оборони України), вперше притягається до кримінальної відповідальності.
З врахуванням наведеного, виходячи із необхідності та достатності покарання для виправлення обвинуваченої й попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції частини першої статті 382 КК України, будучи переконаним в тому, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
На підставі частини четвертої статті 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 квітня 2026 року, підлягає скасуванню.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись частиною третьою статті 349, статтями 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, призначивши покарання у виді п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 квітня 2026 року на автомобіль марки «Volkswagen Bora», державний номерний знак НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавленням права на відчуження та розпорядження, скасувати.
Речові докази, а саме, автомобіль марки «Volkswagen Bora», державний номерний знак НОМЕР_2 , виявлений та вилучений у період з 16.49 год до 17.07 год 02 квітня 2026 року в ході огляду місця події по вулиці Луцька у селищі Турійськ Ковельського району Волинської області та який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_4 , -залишити у користуванні останньої.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий